Справа № 523/2629/23
Номер провадження 2/504/1491/23
05.06.2023смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Вінська Н.В.,
за участі секретаря - Коцар А.М.,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом яким просить суд визнати місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 24 грудня 2014 року, було укладено шлюб, від шлюбу мають малолітню дитину доньку ОСОБА_2 яка наразі проживає з позивачем за адресою АДРЕСА_1 .
20 листопада 2017 року шлюб з відповідачем розірвано згідно рішення Суворовського районного суду м. Одеси. Через те, що ми з відповідачем мали різні характери - по різному дивились на ведення домашнього господарства, організацію відпочинку та інше, наше спільне життя не склалося.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, надавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про визнання позову та слухання справи за його відсутності.
В силу вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками дитини записані: батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 .
20 листопада 2017 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано за рішенням Суворовського районного суду м.Одеси.
Відповідно до ст.150-157 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні.
Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України (далі СК України) питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно зі ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
За ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.
Відповідач проти задоволення позову щодо визначення місця проживання доньки не заперечує.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, а також те, що відповідач позов визнав, не заперечує проти визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, позивачем по справі, суд погоджується з доводами позивача про те, що визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем ї проживання буде відповідати інтересам дитини, а тому суд вважає можливим визначити місце проживання малолітньої дитини за місцем проживання її матері ОСОБА_1 .
При цьому, визначення місця проживання дитини разом із матір'ю не позбавляє права відповідача у справі спілкуватися з дитиною та не обмежує його у здійсненні своїх батьківських прав та обов'язків, оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання останньої з матір'ю, не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, прояву турботи відносно неї та участі у її вихованні.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені ним при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись принципом 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, ст.ст. 12, 13, 81, 76-81, 198, 200, 206, 211, 223, 247 ЦПК України, ст.ст. 160, 161 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Одеська апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Вінська Н. В.