справа № 399/417/23
провадження № 3/399/273/2023
27 червня 2023 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко Вікторія Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ФОП, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.156 КУпАП, -
встановив:
13.06.2023 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ВАВ № 325172 від 09.06.2023 року про адміністративне правопорушення складеного ДОП СП ВП №1 (м. Світловодськ) к-н поліції Торубарою О.А. вбачається, що 09.06.2023 року о 13:00 год. гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , перебуваючи на робочому місці здійснила продаж пляшки 0,5 л. слабоалкогольного напою "Водка клюква" невідомому чоловіку не маючи ліцензію на реалізацію даної продукції, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину визнала, зазначила, що дійсно не має ліцензії на продаж алко та тютюнових виробів. Пояснила, що продала напій, який належав її родичам, який останні купували на оптовій базі для власного вживання, усвідомлює те, що не повинна була власні речі тримати на робочому місці і продавати їх. Пояснила, що нещодавно звернулася до податкової служби для отримання ліцензії на продаж пива.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та безпосередньо дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Приписами ст.62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, Європейський Суд з прав людини, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: від обов'язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання обґрунтованості обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судами має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 зазначеної статті Основного Закону всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 325172 судом встановлено, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156КУпАП за те, що 09.06.2023 року о 13:00 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці здійснила продаж пляшки 0,5 л. слабоалкогольного напою "Водка клюква" невідомому чоловіку не маючи ліцензію на реалізацію даної продукції.
Тобто, суть правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч.1 ст. 156 КУпАП, а містить кваліфікуючі ознаки ч.1 ст. 164 КУпАП, проте, остання органом поліції не інкримінується в порушення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» вказано, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її,а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 256 КУпАП, протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідними посадовими особами. Під час розгляду справи судом у межах порушеного провадження надається правова оцінка діянню на предмет його протиправності. Водночас норми КУпАП не передбачають самостійної перекваліфікації судом дій за вчинене адміністративне правопорушення.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст.213, 221, 280 КУпАП є розгляд справи.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі має бути закритим, з підстав, визначених п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст.283-285, 289 КУпАП, суддя,
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Онуфріївського районного
суду Кіровоградської області В.В. Шульженко