Справа № 192/1201/23
Провадження № 3/192/494/23
Іменем України
27 червня 2023 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Солоне Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
встановила:
До суду від відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 08.01.2023 серії ВАВ № 829223, 13 червня 2023 року близько 16 год 13 хв у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно свого сина ОСОБА_2 насильство у сім'ї, а саме умисно висловлював погрози та образи, чим спричинив психологічне насильство своєму сину ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції як правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з протоколом суду надані також такі докази:
копію протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, складеного 13.06.2023, згідно з яким було прийнято заяву від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за змістом якої 13.06.2023 року близько 16 год 05 хв у АДРЕСА_1 , його батько ОСОБА_1 пошкодив йому двері та висловлювався в його бік нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство;
письмове пояснення ОСОБА_2 , відповідно до якого 13.06.2023 близько 16 год 40 хв його батько ОСОБА_1 почав виражатись нецензурною лайкою у його бік, погрожував фізичною розправою, провокував на конфлікти;
письмове пояснення ОСОБА_1 , згідно з яким 13.06.2023 близько 16 год 40 хв у АДРЕСА_1 , його син ОСОБА_2 , вчинив з ним конфлікт, ображав його нецензурною лайкою;
копію термінового заборонного припису від 13.06.2023 стосовно кривдника ОСОБА_1 ;
копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 , складеної 13 червня 2023 року, згідно з якою рівень небезпеки - низький;
копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він проживає у будинку, у якому також проживають його мати ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 та співмешканка сина. Він був у своїй частині будинку, до нього прийшла мати та поскаржилась, що внук ОСОБА_4 не пускає її до будинку. Він, ОСОБА_1 , почав стукати у двері, смикати за ручку, ручка відірвалась. Син, який був у будинку, почав кричати на нього, кричав, що не пустить її до хати, що вона там не потрібна, нецензурно виражався, був у стані алкогольного сп'яніння. Коли приїхала поліція, він відкрив двері.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомила, що внук ОСОБА_5 не пускав її до будинку, був у стані алкогольного сп'яніння, він вважає, що вона йому заважає. Вона пішла до сина ОСОБА_1 та попросила його щось зробити. Син пішов та почав вмовляти внука відкрити двері, але той не погодився. Між сином та внуком словесний конфлікт.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п.п. 3, 6, 8, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Суд звертає увагу, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин. Домашнє насильство вчиняється шляхом порушення основних прав та свобод іншого члена сім'ї та призводить або може призвести до заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Особа, яка вчиняє домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати серед іншого чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
За змістом ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини, викладені у протоколі, ґрунтуються на заяві та поясненні потерпілого ОСОБА_2 .
Однак його пояснення не узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні, згідно з якими саме він, ОСОБА_2 , не пускав її до будинку, був у стані алкогольного сп'яніння, натомість, ОСОБА_1 вмовляв його відкрити двері.
А ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, пояснив, що на прохання матері щось зробити, стукав у двері, смикав за ручку та ручка відірвалась. При цьому син кричав, нецензурно виражався, був у стані алкогольного сп'яніння. У письмовому поясненні, яке він надав працівнику поліції, він вказував, що його син ОСОБА_2 , вчинив з ним конфлікт, ображав його нецензурною лайкою.
Таким чином, матеріали справи не містять достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави (рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції»).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства та відсутність у зв'язку з цим в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі належить закрити.
Керуючись ст. 247 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя Н.В. Ковальчук