Справа 712/2133/23
Провадження № 2/712/1400/23
23 червня 2023року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.
при секретарі - БІЛИК О.Ю.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Давигори С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
Позивач 06.03.2023 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його (заробітку) доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 29 серпня 2009 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який розірвано рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси.
Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що з 01 лютого 2023 року відповідач припинив надавати допомогу на утримання дитини, а тому вона вимушена звернутися до суду з указаним позовом.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідачу ОСОБА_2 було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
05.06.2023 відповідач надіслав відзив на позов, в якому зазначив, що він купує дитині одяг та продукти харчування, замість грошей, оскільки почав помічати, що кошти, які надавалися раніше не були витрачені на потреби дитини, що визначив по зовнішньому одягу дитини. Тому у березні 2023 року кошти він витратив особисто на дитину, а саме 26 березня 2023 року придбав продукти харчування на суму 905,07 грн. та на суму 280,89 грн., що підтверджується фіскальними чеками. У квітні 2023 року ним для дитини були придбані продукти на суму 857,51 грн. та одяг на суму 1356 грн., що підтверджується фіскальними чеками. Вважає, що утримувати дитину він може саме таким чином в натуральній формі, а не в грошовій, купуючи продукти харчування, одяг, особисті речі, проводивши час з дитиною, оскільки не довіряє з об'єктивних причин позивачу і вважає, що ті кошти, які він їй надсилає не витрачаються на дитину. Крім того просив врахувати, що даний час його сімейний стан змінився, а саме 10 вересня 2021 року він вдруге одружився із ОСОБА_4 . В даному шлюбі у них народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його дружина у лютому 2022 року у зв'язку із вагітністю та пологами пішла у відпустку з роботи, а після народження сина та виповнення йому 3- річного віку перебуває з травня 2022 по даний час перебуває у відпустці.Таким чином його сім'я повністю перебуває на його утриманні, оскільки дружина не працює, доходу окрім соціальної допомоги на сина до виповнення 3- річного віку в сумі 860 грн. не отримує.Він має офіційне працевлаштування, працює та отримує дохід в розмірі мінімальної заробітної плати (визначена рішенням загальних зборів ОСББ) і таким чином з єдиного доходу зобов'язаний його розподілювати на трьох утриманців - дружину, сина та доньку. З урахуванням викладеного, просив суд зарахувати в суму аліментів кошти в розмірі 3399,47 грн., які фактичні витрачені відповідачем на користь доньки ОСОБА_3 з період березень-квітень 2023 року.Змінити розмір стягуваних аліментів з нього на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку(доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати ухвалення судом рішення і до повноліття доньки.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача - адвокат Давигора С.А. проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 29 серпня 2009 року позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2021 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області
Після розірвання шлюбу малолітня ОСОБА_6 залишилася проживати разом з матір'ю, позивачем по справі, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного духовного і соціального розвитку.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст. ст. 181, 182 СК України дають підстави для висновку про те, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів, у разі їх сплати, перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами, враховувати матеріальне становище сторін, а також має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч.ч. 1-2 ст. 181 СК України).
Отже, Сімейним кодексом України передбачено два види сплати аліментів на утримання дитини: договірний коли батьки досягли згоди щодо порядку та розміру сплати аліментів, та судовий коли такої домовленості між батьками досягнуто не було.
При вирішенні даної справи суд виходить з того, що сам факт звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів є беззаперечним доказом того, що домовленості між батьками дитини щодо розміру аліментів досягнуто не було.
Згідно з ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, утримання дитини до досягнення нею повноліття є обов'язком кожного з батьків.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що він особисто купує продукти харчування для дитини та особисті речі, жодним чином не свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки, оскільки звернення позивача до суду свідчить про наявність спору між ними, який повинен бути вирішений у судовому порядку.
Відповідно до статей 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід ураховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Враховуючи, що відповідач перебуває у працездатному віці та має добрий стан здоров'я, суд вважає, що він спроможний надавати позивачу аліменти на утримання спільної дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2023 року- 2272 гривень.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Вирішуючи питання про розмір стягнення аліментів суд вважає, що справедливим та об'єктивним розміром стягнення аліментів на одну дитину буде 1/4 частина з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Суд також зазначає, що зміна сімейного стану позивача, а саме укладення шлюбу з іншою жінкою та народження дитини в іншому шлюбі, не є безумовною підставою для визначення меншого розміру аліментів для дитини від попереднього шлюбу.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21), 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).
Беручи до уваги викладене та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов'язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 06 березня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Крім того, суд вважає за належне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо зарахування в суму аліментів коштів в розмірі 3399,47 грн., оскільки долучені до відзиву відповідачем чеки на оплату продуктів харчування та одяг не містять інформацію щодо предмета доказування, сплати саме аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України регламентовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому у відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1073,60 грн., встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2023.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 березня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 29 червня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .