справа № 361/5089/23
провадження № 1-кс/361/969/23
26.06.2023 м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської областi ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрованого ОСОБА_4 його захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12023111130002115, від 23.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Соледар, Бахмутського району, Донецької області, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, не зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
26.06.2023 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання в якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 23.06.2023 о 14 годині 03 хвилини екіпажем сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області в складі: поліцейського СРПП ВПД № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_8 та поліцейського СРПП ВПД № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_9 , які перебували на службі у форменому одязі з табельною вогнепальною зброєю, на службовому автомобілі «Рено Дастер» д.н.з. НОМЕР_1 на синьому фоні з позивним " НОМЕР_2 " прибули на виклик категорії - "домашнє насильство" за адресою: АДРЕСА_1 , за телефонним зверненням на спецлінію "102" громадянина ОСОБА_4 про те, що його дружина ОСОБА_10 вчиняє домашнє насильство.
Під час спілкування з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, на що вказував різкий запах алкоголю, з порожнини рота, порушена координація рухів та було встановлено ознаки вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_10 .
В подальшому, працівниками поліції екіпажу "ТУШ-210" було прийнято рішення про складання відносно ОСОБА_4 адміністративного протоколу за ознаками складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
23.06.2023 близько 14 год. 50 хв., за вищевказаною адресою, під час складання ОСОБА_8 протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та усвідомлюючи, що працівник поліції - ОСОБА_8 , виконує свої службові обов'язки, з виявлення та фіксації адміністративного правопорушення, з метою уникнення від відповідальності, з мотивів явної неповаги до правоохоронних органів висловлював словесні погрози про фізичну розправу з поліцейськими, робив помахи руками та намагався вихопити з рук працівника поліції складений ним адміністративний протокол.
З метою припинення протиправної поведінки ОСОБА_4 , поліцейськими СРПП ВПД № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебували на території садиби за вищевказаною адресою, у форменому одязі, з табельною вогнепальною зброєю в кобурі, зробили йому зауваження та законну вимогу припинити свою протиправну поведінку.
Не реагуючи на зауваження працівників поліції, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, працівнику правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою перешкодити виконанню ОСОБА_8 своїх службових обов'язків з фіксації адміністративного правопорушення, виявляючи явну неповагу до працівників правоохоронних органів, наніс один удар кулаком правої руки в область лівого плеча останнього.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 35 від 24.06.2023 у громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено синець із ділянкою зсаднення по передньо-зовнішній поверхні у верхній третині лівого плеча, виявлені тілесні ушкодження могли утворитися за обставин вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи та у протоколі допиту потерпілого від 23.06.2023, які утворились одномоментно від дії тупого предмету, по давності може відповідати 23.06.2023 та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
ОСОБА_4 працівниками поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області 23.06.2023 затримано в порядку ст. 208 КПК України 23.06.2023 о 18 годині 10 хвилин та у відповідності до ст. ст. 42, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
-протоколом ОМП за адресою: АДРЕСА_1 , біля входу до під'їзду № 3, під час якого зафіксовано місце вчинення даної події;
-протоколом огляду відеозапису з боді-камери № НОМЕР_3 наряду поліцейських СРПП ВПД №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме затримання в порядку ст. 208 КПК України громадянина ОСОБА_4 ;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , який вказав про факт нанесення йому легких тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4 , а саме: удару кулаком правої руки в область лівого плеча ОСОБА_8 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який був присутнім під час нанесення ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , а саме: ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в область лівого плеча ОСОБА_8 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка була присутня при нанесенні ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , а саме наніс один удар кулаком правої руки в область лівого плеча ОСОБА_8 ;
-висновком судово- медичного експерта Яготинського відділення КОБ СМЕ № 35 від 24.06.2023 року;
-повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України від 24.06.2023;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
На даний час, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Про наявність ризиків свідчать наступні факти, зокрема:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного не тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк. Підозрюваний не має постійного місця проживання, ніде на працює, не навчається, не має постійного джерела прибутку, періодично зловживає спиртними напоями, одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, що у свою чергу вказує про відсутність міцних соціальних зв'язків у останнього. Вищевказане свідчить про те, що у ОСОБА_4 відсутні будь-які життєві обставини (робота або постійне джерело доходу, будь-які громадські обов'язки), котрі могли б завадити йому змінити своє місце проживання чи тривалий час не з'являтися за місцем свого проживання або взагалі на території, що перебуває під юрисдикцією правоохоронних органів та суду, а відтак наявні всі підстави вважати, що не обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 під острахом отримання реального покарання у виді позбавлення волі може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - перебуваючи на волі ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілого, а також на інших свідків у даному кримінальному провадженні, здійснювати на них фізичний та психологічний тиск з метою зміни показань в кримінальному провадженні. Враховуючи характер вчиненого відносно потерпілого злочину, на думку органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що останній може здійснювати незаконний вплив на учасників кримінального провадження, щоб останні змінили показання, а відтак не обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній може незаконно впливати на учасників кримінального провадження;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ніде не працює, що свідчить про відсутність у ОСОБА_4 засобів для проживання, та наявність великого ризику отримання їх злочинним шляхом.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Так, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного, він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Неможливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Ураховуючи відсутність законних та постійних джерел заробітку у підозрюваного, до нього неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав посилаючись на заявлені в клопотанні обставини.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просить не застосовувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, запевнив, що не буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить слідчого суддю застосувати домашній арешт в нічний час доби за місцем його проживання, так як заявлені ризики не обґрунтовані, ОСОБА_4 не зможе вплинути на потерпілого та свідків, так як вони являються працівниками поліції, до кримінальної відповідальності він не притягувався, має постійне місце проживання. Заявив клопотання про допит під час розгляду клопотання свідка - дружину підозрюваного, яка може охарактеризувати особу останнього.
Допитана в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що вона являється дружиною підозрюваного ОСОБА_4 , на даний час вона вагітна, просить не застосовувати тримання під вартою до її чоловіка, а застосувати домашній арешт за місцем їх проживання в АДРЕСА_1 . Зазначила, що вона працює кухарем, тому має можливість утримувати чоловіка. В сім'ї ОСОБА_4 поводить себе добре, спиртні напої не вживає, заробляє гроші працюючи на тимчасових заробітках. Він себе так погано повів вперше, раніше її не ображав і не застосовував домашнє насильство. Вважає причиною скоєного те, що він випив і не розумів що робить.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, свідка, дослідивши подане клопотання та додані до нього сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням ним службових обов'язків, 24.06.2023 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_11 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах (протоколом огляду місця події, протоколом медичного огляду для встановлення стану сп'яніння, протоколами допиту потерпілого, свідків, висновком експерта та іншими матеріалами кримінального провадження) даними, які на даній стадії процесу свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення та підозрюваний ОСОБА_11 причетний до цієї події.
Є обґрунтованим заявлений прокурором ризик переховування ОСОБА_11 від органів досудового розслідування, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину. При цьому врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності поведінку обвинуваченого, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачена особа може ухилитися від суду та іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно з правовою позицією ЄСПЛ, небезпека ризику переховування від органів досудового розслідування і суду може вимірюватися суворістю можливого покарання лише в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інше.
При цьому, стороною обвинувачення не обґрунтовано, які саме обставини об'єктивно свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_11 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, не наведено жодних реальних обставин, які б свідчили про наявність ризику впливу на свідків та потерпілих, також не вказано конкретних дій ОСОБА_11 , які він вчиняв з цією метою, і в доданих до клопотання матеріалах також відсутні такі дані.
Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу враховується: вагомість наявних доказів, досліджених в судовому засіданні, про причетність ОСОБА_11 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк до п'яти років); дані про особу підозрюваного ОСОБА_11 , його стан здоров'я, щодо якого відсутні відомості про тяжкі захворювання чи інвалідність; репутацію підозрюваного: відомості щодо притягнення до кримінальної відповідальності відсутні; той факт, що підозрюваний ОСОБА_11 не має постійного джерела доходів, проте, має сталі сімейні зв'язки - разом із дружиною виховує двох дітей останньої, дружина в судовому засіданні характеризувала підозрюваного позитивно.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі, у його "пілотному" рішенні від 10.02.2011 у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 і 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачених п. 3 ч. 1 цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, врахувавши і оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_11 до вчинення злочину, у якому останній підозрюється, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров'я останнього, міцність його соціальних зв'язків, прийшов до висновку, щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_11 домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців певні обов'язки.
Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 205, 206 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.08.2023.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати місце свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1. Прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове слідство у даному кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді, суду;
2. Цілодобово не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Негайно доставити підозрюваного ОСОБА_4 до місця його проживання і звільнити з-під варти, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України.
Обов'язки, визначені ухвалою суду, покладаються на підозрюваного, згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Броварському РУП ГУ НП в Київській області.
Згідно ч. 4 ст. 181 КПК України - орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст. 205 КПК України.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ознайомити та вручити підозрюваному під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту без електронних засобів контролю.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1