Провадження № 2-н/359/687/2023
Справа № 359/5308/23
23 червня 2023 року м.Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюта О.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу,-
05.06.2023 року до Бориспільського міськрайонного суду надійшла вище зазначена заява про видачу судового наказу.
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, здійснено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання боржника.
Згідно інформацій відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, які надійшли на адресу суду 22.06.2023, місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно до ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Пунктом 1 ч.1 ст.165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 5 ст. 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Як убачається з матеріалів справи, заявник звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі від заробітку(доходу)боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
На підтвердження обставин, викладених у заяві, заявник подала до суду копію паспорту, копію ідентифікаційного коду заявника, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження, копію заяви та додатків для боржника. Інших доказів до заяви не надано.
Таким чином, заявником до заяви не додані докази на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, зокрема, щодо проживання дитини разом з нею на момент звернення до суду, а тому заява не відповідає положенням ст.163 ЦПК України.
За таких обставин, враховуючи, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, приходжу до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Згідно ч.2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Згідно ст.161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Керуючись ст.ст. 95, 160, 163, 165, 166, 260, 354 ЦПК України
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що у відповідності до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених у пунктах 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Згідно ст.161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Ю. Семенюта