Справа № 127/12978/23
Провадження № 3/127/3623/23
28 червня 2023 року місто Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд
ОСОБА_1 29.04.2023 о 01:32 год. у м. Вінниці по вул. П. Сагайдачного, 10А керував транспортним засобом «Renault Kadjar», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки, під час безперервної відеофіксації.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник Мироненко В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 просила суд закрити справу про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом вживалися заходи до виклику ОСОБА_1 у судове засідання, однак останній до суду не з'явився.
Рішеннями Європейського суду з прав людини передбачено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження
Відтак, не проявлення належної заінтересованості у результатах розгляду справи протягом тривалого строку, не звернення до суду за інформацією щодо стану розгляду справи не може вважатись порушенням права на справедливий розгляд справи.
Враховуючи викладене, а також позицію Верховного Суду, де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі, з урахуванням того, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та виходячи з положень ст. 268 КУпАП, що під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку захисника, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 117653 від 29.04.2023 слідує, що ОСОБА_1 29.04.2023 о 01:32 год. у м. Вінниці по вул. П. Сагайдачного, 10А керував транспортним засобом «Renault Kadjar», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки, під час безперервної відеофіксації.
Відповідно до рапорту працівника поліції Токар Л.В. від 29.04.2023 слідує, що під час несення служби в м. Вінниці по вул. Сагайдачного, 10А був зупинений транспортний засіб «Renault Kadjar», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування в ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в присутності лікаря нарколога, на що останній відмовився.
Також, у ході судового провадження було досліджено відеозапис з «бодікамери» працівників поліції, на якому зафіксовано, що працівниками поліції було виявлено в ОСОБА_1 , що перебував за кермом автомобіля ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд за допомогою приладу «Драгер». ОСОБА_1 повідомив, що вживав пиво, тому відмовляється від проходження огляду та йому були роз'яснені наслідки відмови.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до 2.5. Правил дорожнього руху вбачається, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову від проходження медичного огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством так само, як і за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Таким чином норми Правил дорожнього руху встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - Правил дорожнього руху не містять.
Згідно із ст. 266 КУпАП слідує, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки його автомобіля поліцейськими ознаки стану алкогольного сп'яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився.
Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 , що утворює склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення ААБ № 117653 від 29.04.2023, як належний і допустимий доказ.
Заперечення захисника, що наданий суду відеозапис являється не належним доказом, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі, який в даному випадку є самостійним засобом доказування, об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення у об'ємі достатньому для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Так, з відео вбачається пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та його відмова від такого огляду, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Надане відео є послідовними, містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи, а тому суд приходить до висновку про те, що наданий відеозапис є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Неточність вказаного часу у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як на це звертає увагу захисник, не може слугувати самостійною підставою для звільнення особи від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Доводи захисника щодо відсутності пропозиції з боку поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога судом до уваги не беруться.
З дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», на що останній, розуміючи, що результат буде позитивний, свідомо відмовився від проходження огляду та погодився на складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП на місці зупинки.
Відтак, ОСОБА_1 своєю поведінкою засвідчив, що не бажає проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку.
Крім іншого, жодних заперечень, щодо того, що він не керував транспортним засобом ОСОБА_1 не висловлював.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, цілком доведена та підтверджена відповідними належними доказами, які узгоджуються між собою.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, суд дійшов висновку, що його вина цілком доведена. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння зафіксований відповідними належними доказами, які узгоджуються між собою та жодним чином не спростовані.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3 місяці.
Суддя: