29 червня 2023 року м. Київ
Унікальний номер справи № 755/1525/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7295/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року, постановлену під головуванням судді Коваленко І.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення, -
У лютому 2023 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення та гарячої води у розмірі 95 541,15 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 18 033,43 грн. та 3% річних у розмірі 7 263,71 грн. (а.с. 2-7).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року позовну заяву ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення - визнано такою, що не подана, та повернута позивачу (а.с. 48-49).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 07 березня 2023 року представник ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Петросова-Гривнак О.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 55-66, 92-97).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що судом першої інстанції було залишено без руху позовну заяву з тих підстав, що позивачем не надано доказів про те, що відповідачі є споживачами наданих послуг з постачання централізованого опалення та гарячої води, так само як відсутні дані щодо кола зареєстрованих осіб на момент звернення до суду з позовом у квартирі АДРЕСА_1 , яка не приватизована, що зумовлює доведенню належними доказами пред'явлення вимог до кожного із відповідачів з урахуванням періоду їх проживання в цій квартирі до моменту зняття з реєстраційного обліку. Апелянт вважає, що зазначені обставини не можуть бути підставами для залишення без руху позовної заяви, оскільки заявлення вимог до частини співвласників квартири та її мешканців, які зобов'язані утримувати та які своєчасно не проінформували теплопостачальну організацію щодо фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача - є правом товариства, як позивача, яке суд не має право обмежувати. Посилалась на те, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для повернення позову, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України та може бути підставою для відмови у задоволенні позову. Звертала увагу, що недоліки позовної заяви було усунуто в строк, направивши до суду відповідну заяву із клопотанням про виключення ОСОБА_2 з числа відповідачів по справі як неналежного співвідповідача, а також витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва. Проте позовну заяву було повернуто та зазначено судом, що на усунення недоліків позовної заяви надано один екземпляр заяви, а іншим учасникам справи не надано копії. Такий висновок суду вважає помилковим, оскільки цивільним процесуальним законодавством не передбачено подання заяви про усунення недоліків позовної заяви в декількох примірниках, адже така заява подається виключно для суду.
18 травня 2023 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_3 , в якому надав пояснення по суті спору про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення (а.с. 114-118).
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У ст. 175 ЦПК України визначені вимоги до позовної заяви.
Зокрема, за змістом ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2023 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення та гарячої води у розмірі 95 541,15 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 18 033,43 грн. та 3% річних у розмірі 7 263,71 грн. (а.с. 2-7).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року було залишено без руху позов ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення та надано строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали для усунення недоліків (а.с. 21-22).
В ухвалі суд зазначив перелік недоліків, зокрема, що позивачем не надано доказів про те, що відповідачі є споживачами наданих послуг, так само як і відсутні дані щодо кола зареєстрованих осіб на момент звернення до суду, таким чином враховуючи правовий статус житла, оскільки квартира АДРЕСА_1 не приватизована, що зумовлює доведенню належними доказами пред'явлення вимог до кожного із відповідачів з урахуванням періоду їх проживання в цій квартирі до моменту зняття з реєстраційного обліку.
На виконання вимог вказаної ухвали суду позивач подав заяву про усунення недоліків, в якій просив виключити ОСОБА_2 з числа відповідачів по справі та прийняти оновлену редакцію позовної заяви до розгляду. До заяви долучив нову редакцію позовної заяви, клопотання про зміну складу учасників справи шляхом виключення ОСОБА_2 з числа відповідачів по справі та чотири копії оновленої позовної заяви з додатками для відповідачів (а.с. 24-47).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року позовну заяву ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення - визнано такою, що не подана, та повернута позивачу (а.с. 48-49).
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що із поданої заяви про усунення недоліків позову убачається, що остання не містить відповідних обґрунтувань щодо підстав звернення до суду із позовною заявою зокрема, до відповідача - ОСОБА_2 , натомість позивачем зазначена вимога про виключення ОСОБА_2 з числа відповідачів з посиланням на ч. 2 ст. 51 ЦПК України. З аналізу вказаної норми вбачається, що заміна неналежного відповідача належним можлива за умови, якщо такі обставини виникли під час розгляду справи, втім у даній цивільній справі провадження не відкрито, а цивільно-процесуальний закон не визначає такого поняття як виключення з числа відповідачів, у зв'язку з чим таке клопотання є не обґрунтованим, оскільки питання зміни суб'єктного складу відповідачів не може бути вирішено судом до відкриття провадження у справі. При цьому, позивач своїм правом на подання уточненого позову на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, з відкликанням первісного позову, не скористався. Крім того, заява про усунення недоліків подана в одному екземплярі, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Колегія суддів не погодилася з таким висновком суду виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права»
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Залишаючи без руху позовну заяву суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не надано будь-яких доказів щодо права власності або права користування відповідачем ОСОБА_2 квартирою, що давали б суду підстави розглядати його у якості споживача послуг з постачання гарячої води та теплової енергії за вказаною адресою.
На усунення недоліків позовної заяви позивачем надано нову редакцію позовної заяви про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення без зазначення відповідачем ОСОБА_2 . До нової редакції позивач долучив витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , в якому зазначено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Виходячи з цього, позивачем визначено коло відповідачів у справі та подано нову редакцію позовної заяви (а.с. 31-40).
Позовна заява містила коло відповідачів, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, які на думку позивача підтверджують вказані обставини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (пункти 40-41) вказала, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Позивач сформулювавши позовні вимоги та визначивши на свій розсуд відповідачів за своїм позовом, має усвідомлювати, що саме він несе відповідні процесуальні ризики, які можуть настати у разі, якщо обраний ним спосіб захисту буде визнано неефективним, відповідачі - неналежними, а пред'явлений до них позов необґрунтованим.
До числа таких процесуальних ризиків належать, зокрема відмова у задоволенні позову пред'явленого до неналежних відповідачів та покладення на позивача судових витрат, понесених відповідачами у задоволенні позову до яких відмовлено.
За таких обставин повернення позову з підстав недотримання вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України колегія суддів вважає помилковим.
Також суд першої інстанції повертаючи позов посилався на невиконання позивачем вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, зокрема, що позивачем подана заява про усунення недоліків в одному екземплярі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Таким чином, вказана норма не містить вимог щодо подання до суду копії заяви про усунення недоліків відповідно до кількості учасників справи.
Колегія суддів зауважила, що як при поданні позовної заяви, так і при поданні нової редакції позовної заяви на усунення недоліків позивачем було подано до суду копії позовної заяви з додатками для всіх відповідачів.
При цьому при залишенні позовної заяви без руху в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року не було вказано такий недолік позовної заяви та спосіб його усунення, як порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Враховуючи те, що на такий недолік позовної заяви судом не було вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, підстави вважати, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, та повернення позивачеві такої заяви у суду першої інстанції були відсутні.
Аналізуючи вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України.
Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року - скасувати.
Справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова