Справа №759/17287/22Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3232/2023
08 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100080003340, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року,
Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбаченні ст.76 цього Кодексу.
У кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він у невстановлений органом досудового розслідування день і час, місці і особи придбав предмети, зовні схожі на патрони у кількості 600 шт., два предмети, зовні схожі на запали УЗРГМ та два предмети, зовні схожі на гранати РГД-5, які почав незаконно зберігати за місцем роботи в приміщенні ломбарду «Парус» за адресою: м.Київ, вул.Булаховського, 50-Б.
17.10.2022 під час обшуку, який проводився в приміщенні ломбарду «Парус» за адресою: м.Київ, вул.Булаховського, 50-Б, кв. 2-А в м. Києві, за місцем роботи ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено патрони у кількості 600 шт., два предмети зовні схожі на запали УЗРГМ та два предмети зовні схожі на гранати РГД-5.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-22/44733-БЛ від 18.10.2022, надані на дослідження 600 шт. патронів належать до бойових припасів нарізної вогнепальної зброї, є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм, що споряджені кулями «ПС» зі сталевим осердям, виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/111022/45858-ВТХ від 18.11.2022, надані на дослідження предмети є двома промислово виготовленими уніфікованим запалами дистанційної дії УЗРГМ та двома промислово виготовленими, спорядженими вибуховою речовиною корпусами ручних осколкових гранат РГД-5. Надані на дослідження два уніфіковані запали дистанційної дії УЗРГМ є вибуховими пристроями промислового виготовлення та відносяться до бойових припасів. Надані на дослідження корпуси ручних осколкових гранат РГД-5 є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини, до вибухових пристроїв та бойових припасів не відносяться.
При поєднанні в єдину конструкцію будь-якого з наданих на дослідження споряджених вибуховою речовиною корпусів ручних гранат осколкових гранат РГД-5 із будь-яким з наданих на дослідження уніфікованих запалів дистанційної дії УЗРГМ, що передбачено їх конструктивними особливостями, вони будуть утворювати ручні осколкові гранати РГД-5, які відносяться до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів і придатні до вибуху.
В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду через неправильне застосування кримінального закону, а саме положень ст.75 КК України, що потягло за собою незаконне звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що, звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд належним чином не мотивував свій висновок про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. За доводами прокурора, судом не надано належної оцінки ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та конкретним обставинами справи.
З огляду на це прокурор вважає, що виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання неможливе, а тому суд неправильного застосував положення ст.75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
З цих підстав просить оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. В решті вирок суду просить залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги та вважали вирок в частині призначеного покарання законним і обґрунтованим, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого ОСОБА_7 , за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, а тому правомірно розглянув кримінальне провадження в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.263 КК України, суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який у відповідності до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного, а саме те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, працює на посаді директора філії №38 ПП Ломбард «Парус», за місцем роботи характеризується позитивно, є волонтером.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд обґрунтовано визнав його щире каяття; обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням встановлених обставин та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного, наявності обставин, які пом'якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції дійшов висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі положень ст.75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з огляду на наступне.
За приписами ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співрозмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до положень частини 1 статті 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч.3 ст.127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу винного, його відношення до вчиненого, а також конкретні обставини вчиненого злочину, відсутність спричинених тяжких наслідків, а тому обґрунтовано та на законних підставах дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства.
Колегія суддів також враховує, що на час апеляційного розгляду ОСОБА_7 з осудом ставиться до свого вчинку та кається у вчиненому, продовжує займатися волонтерською діяльністю (а.с.122, 123 т.1).
В обґрунтування можливості виправлення ОСОБА_7 без відбування покарання колегія суддів також враховує, що він є волонтером БО «БФ «Фонд Підтримки Учасників Бойових Дій», згідно наказу Головнокомандувача ЗСУ ОСОБА_10 №169 від 26.01.2023 відзначений почесним знаком «За сприяння війську» (а.с.38, 39, 40, 41, 93 т.1), а також має подяку за організацію та надання волонтерської допомоги.
Обґрунтованих даних, які б свідчили про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, у поданій апеляційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.
Цим самим спростовуються доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність вироку суду в частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням положень ст.75 КК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, на які посилається прокурор та які б стали підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, колегією суддів не встановлено.
З наведених підстав апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 413, 418, 419 КПК, колегія суддів, -
Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
__________________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4