Справа №756/10630/22Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3348/2023
08 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100050002704, по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року,
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 до 24 червня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу не відповідає вимогам статтей 184, 199 КПК України, оскільки прокурором не наведено обставин, які свідчать про наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України та не доведено, що заявлені раніше ризики не зменшились чи з'явились нові ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
За доводами захисника, ризик переховування обвинуваченого від суду відсутній, а сама тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , не може бути єдиною підставою для його подальшого утримання під вартою.
Зазначає, що ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення також не існує, оскільки досудове розслідування завершено і дане кримінальне провадження перебуває на розгляді у суді.
Ризик незаконного впливу на свідків, експерта чи спеціаліста захисник також вважає не доведеним. Водночас, для унеможливлення контактування ОСОБА_8 із будь-якими учасниками кримінального провадження, буде достатнім покладення на останнього обов'язку не спілкуватись із вказаними особами.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з позиції захисника, є оціночним та не підтверджується жодними доказами, а ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є лише припущенням.
Звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, раніше не судимий, перебуває в складі Збройних Сил України, за місцем проходження служби та місцем проживання характеризується позитивно.
За результатами апеляційного перегляду просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. У разі неможливості змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід, визначити розмір застави, який він спроможний сплатити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів контрольного провадження, на розгляді Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100050002704, по обвинуваченню ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 до 24 червня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема щодо переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд також навів обставини, які ним були враховані при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , а саме тяжкість злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та дані про особу обвинуваченого.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до положень ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення про часткове задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності свідчать про існування ризиків переховуватися обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків та вчинення нового кримінального правопорушення у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визнав доведеним існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення,
Суд також визнав, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених законом, не зможе запобігти цим ризикам.
Разом з цим, наведений прокурором ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, судом обґрунтовано визнано недоведеним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування на даному етапі судового розгляду до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, з урахуванням стадії судового розгляду, не зможе запобігти існуючим ризикам та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
В той же час суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового розгляду, в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,-
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 до 24 червня 2023 року включно, без визначення розміру застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3