апеляційне провадження №22-ц/824/7570/2023
справа №758/12389/21
29 червня 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Нежури В.А., Соколової В.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Анохіна А.М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-
встановив:
У вересні 2021 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом про стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі. 15 лютого 2021 року рішенням Херсонського міського суду Херсонської області шлюб між сторонами розірвано.
За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка вказує, що з початку 2021 року вона з дітьми проживає у місті Києві, а відповідач проживає у м. Херсоні.
Зазначає, що відповідач повністю самоусунувся від обов'язку виховання дітей та спілкування з ними, не бажає з дітьми зустрічатись, заборонив дітям йому телефонувати та писати, заблокував їх в месенджерах.
Вказує, що матеріальна допомога від відповідача на утримання дітей носить періодичний характер, при цьому сума коштів завжди різна.
Вказує, що за період з лютого 2021 року по серпень 2021 року відповідач перерахував на утримання двох дітей 27 155,00 гривень.
Стверджує, що кошти, які надає відповідач не вистачає на забезпечення повноцінного життя двох дітей.
Зазначає, що витрати на дітей у місяць складають близько 36 000,00 гривень.
Вказує, що крім базових витрат, позивачка значну частину коштів витрачає на медичне обстеження і лікування дітей, а також на медичні препарати.
Вказує, що син ОСОБА_6 хворіє, йому з дитинства поставлено діагноз «Кавернозна ангіома правої скроневої долі головного мозку». Син знаходиться на обліку у нейрохірурга в інституті нейрохірургії А.П. Ромоданова , йому рекомендоване оперативне втручання, у зв'язку з тим, що був крововилив у каверному і є ризик крововиливу в мозок.
Старша донька потребує щомісячного лікування алергічного риніту. Вартість лікування на місяць складає близько 1000,00 грн, крім того лікарем алергологом призначена алерген-специфічна терапія вартістю 8000,00 грн на 6 місяців лікування. Крім цього, у ОСОБА_5 діагностовано деструктивно-дегенеративне враження хребта та протрузії міжхребцевих дисків, вона потребує постійного обстеження та лікування.
Також, у доньки прогресуюче зниження зору, їй призначено лікування нічними лінзами.
Зазначає, що діти відвідують консультації дитячого психолога у зв'язку із розлученням батьків.
Для забезпечення дітей позивачка вимушена працювати на трьох роботах. Відповідач працює моряком, часто виходить в плавання, в нього стабільна і високооплачувана робота, а тому він має можливість забезпечувати своїх дітей.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_3 у твердій грошові сумі у розмірі 10 000,00 гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно.
Подільський районний суд міста Києва рішенням від 26 січня 2023 року позов задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн на кожну дитину щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 03 вересня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 908,00 гривень.
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом ухвалене рішення без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вказує, що матеріали справи містять копію договору про поділ майна подружжя від 05 лютого 2021 року, де зазначено перелік майна, яким володіє відповідач. Зазначає, що володіння відповідачем рухомим та нерухомим майном судом першої інстанції залишилось поза увагою.
Що стосується працевлаштування відповідача, вказує, що судом задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів. Проте витребувана судом інформація не була надана. Уважає, що ця інформація підтвердила б чи спростувала відомості про працевлаштування та дохід відповідача.
Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав оцінку фактам, викладеним у позовній заяві, що діти мають хронічні захворювання, час від часу вони проходять обстеження та лікування.
Звертає увагу, що на теперішній час, в умовах воєнного стану, в місті Києві розмір аліментів в сумі 5000,00 грн на двох дітей підліткового віку є критично недостатнім для забезпечення їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Посилається на те, що зі слів відповідача останній не має коштів, проте протягом більше ніж року, поки тривав судовий розгляд даної справи, з міста Одеси приїжджали адвокати, представники відповідача, до міста Києва, на кожне судове засідання, що є досить затратним.
Вказує, що визначений судом розмір аліментів буде єдиним його обов'язком, як батька, оскільки інші обов'язки він не виконує.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
18 квітня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Чумаченка С.О., який діє в інтересах ОСОБА_3 .
В обґрунтування відзиву вказує, що саме на позивача покладається обов'язок доведення передбачених статтею 182 СК України обставин на підтвердження платоспроможності платника аліментів у заявленому розмірі.
Вказує, що посилання позивачки на володіння відповідачем рухомим та нерухомим майном не може прийматися до уваги, оскільки на теперішній час відсутня інформація про актуальність права власності на об'єкти, зазначені у договорі про поділ майна.
Вказує, що твердження позивачки про самоусунення відповідача від спілкування з дітьми не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки позивачкою чиняться перешкоди у спілкуванні.
Вказує, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами працевлаштування відповідача моряком за кордоном та отримання ним відповідного доходу. В ході розгляду справи були спроби підтвердити застарілу інформацію.
Звертає увагу, що на утриманні відповідача наразі є дитина від нового шлюбу та дружина, котра потребує матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням в університеті на платній основі.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції вказав, що не вбачає підстав для стягнення аліментів у мінімальному гарантованому передбаченому законом розмірі, і з іншої сторони не вбачає підстав для стягнення аліментів у заявленому позивачем розмірі по 10000,00 грн на кожну дитину, оскільки позивачкою не надано доказів, що відповідач має такий дохід, який би був достатнім для сплати аліментів саме у такому розмірі, враховуючи положення статті 182 СК України, і враховуючи обов'язок позивача довести позовні вимоги і обставини, на які позивач посилається.
При визначенні розміру аліментів у розмірі 2500,00 гривень на кожну дитину суд враховував розмір мінімальної заробітної плати. Суд також вказав, що позивачка не довела, що відповідач має більші доходи, і що він спроможний виплачувати аліменти у вказаному нею розмірі.
Колегія суддів не погоджується в повній мірі з такими висновками суду першої інстанції та вказує про таке.
З даних рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 лютого 2021 року установлено, що сторони у справі з 23 липня 2005 року по 15 лютого 2021 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 19-21).
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними відповідних свідоцтв про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 17-18).
З даних довідок про реєстрацію місця проживання особи установлено, що адреса зареєстрованого місця проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 співпадає із місцем реєстрації матері (а.с. 22, 23).
З даних довідки №49/2017 від 04 грудня 2017 року убачається, що ОСОБА_3 , 1979 року народження працює у компанії Wagenbord Shipping B.V. з 15 січня 2017 року (а.с.25).
З даних квитанції, доданих позивачкою до позову, установлено, що ОСОБА_1 здійснюється оплата за навчання дітей (а.с.43-47).
За договором про поділ майна подружжя від 05 лютого 2021 року сторони у справі домовились про подій майна, що є у спільній сумісній власності на таких умовах:
ОСОБА_3 на праві приватної власності належить:
- квартира АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер 6510100000:17:001:0117, загальною площею 0,1072 га;
- автомобіль марки Mazda CX-5, 2014 року випуску;
- судно самохідне моторне 1978 року;
- судно самохідне моторне Aqua Marine 400-S, 2018 року.
ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності переходить:
- квартира АДРЕСА_2 .
З даних довідки №205 від 13 серпня 2021 року, виданої КНП "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва" установлено, ОСОБА_1 дійсно працює в КНП "Центр ЕМД та МК" на посаді фельдшер з медицини невідкладних станів. Середній заробіток за період з лютого 2021 року по липень 2021 року склав 33 453,45 гривень (а.с. 65).
Згідно даних свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 установлено, що 18 листопада 2021 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 укладено шлюб, після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище на " ОСОБА_13 " (а.с. 124).
Окрім того, згідно даних свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 установлено, що 15 квітня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 укладено шлюб ( а.с. 93).
Згідно даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_15 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_14 ( а.с. 94).
Згідно даних квитанцій убачається, що відповідач перераховував на рахунок позивачки протягом з липня 2021 року по січень 2022 року по 2800 грн щомісячно на кожну дитину ( а.с. 95-108).
Відповідно статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Суд апеляційної інстанції враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, а особливо на перших роках її життя, у зв'язку із чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Зазначене призводить до дисбалансу у обов'язках батьків, чому кореспондується право одного з батьків подати позов до суду для спонукання іншого з батьків брати участь у витратах на дитину, якщо останній ухиляється від цього або виконує такі обов'язки неналежним чином.
Одним із основоположних обов'язків батьків відповідно законодавства України та моральних засад суспільства є їхній обов'язок утримувати дитину. Утримання полягає в забезпеченні дитині розвитку та зростання з метою підготовки до дорослого самостійного життя. В окремих випадках, наприклад, у зв'язку із станом здоров'я дитини, батьки також зобов'язані докладати і інших зусиль та додаткових витрат з метою забезпечення благополуччя дитини, викликаних особливостями її стану здоров'я.
Частинами 1-3 статті 181 СК України визначено наступне:
1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно статті 182 СК України:
1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
3. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Частиною 1 статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 1 статті 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Заперечуючи проти визначеного позивачкою розміру аліментів, відповідач вказував, що не працює, натомість з дружиною орендують квартиру вартість 400 доларів США на місць , а також дружина є студенткою та вартість навчання становить 146 600 гривень, про що надано відповідні договори.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, колегія суддів колегія суддів виходить з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Окрім того, суд враховує, що вказуючи на значні щомісячні витрати у новій родині, відповідач не надає доказів щодо джерела походження таких коштів, як і доказів про те, що будь-якій дохід відсутній.
Визначаючи розмір аліментів на одну дитину в сумі 2500 грн, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем в добровільному порядку сплачувались аліменти в більшому розмірі, а саме в сумі 2800 грн на дитину.
За установлених обставин, колегія суддів уважає, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти в розмірі 4000 гривень на кожну дитину, що мають забезпечити кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а визначений судом розмір 2500,00 грн на кожну дитину є недостатнім.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів на підтвердження того, що відповідач позбавлений фінансової можливості сплачувати аліменти у цій сумі, останнім не надано.
При цьому, колегія суддів також зазначає, що аліменти мають своєю метою забезпечити нормальні матеріальні умови життя дитини. Проте, якщо в силу особливих (виключних) є потреба у додаткових витратах на дитину , такі мають вирішуватись згідно статті 185 СК України. В межах цієї справи вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину не заявлено.
З огляду на наведене, апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2023 року змінити, збільшивши розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з суми в 2500,00 грн на кожну дитину щомісячно на суму 4000, 00 грн на кожну дитину щомісячно.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 29 червня 2023 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді В.А. Нежура
В.В. Соколова