27 червня 2023 року місто Київ
Справа № 757/42090/21-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10533/2023
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року (ухвалене у складі судді Бусік О. Л., повне судове рішення складено 03 червня 2022 року)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати, скасування наказу та поновлення на роботі
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року відмовлено в задоволені позову.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 24 травня 2023 року подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року та прийняти нове, про задоволення позову у повному обсязі.
Частиною 2 ст. 359 ЦПК України встановлено, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 357 ЦПК України визначено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Апеляційну скаргу подано до Київського апеляційного суду 24 травня 2023 року та передано судді-доповідачу 25 травня 2023 року.
У зв'язку з поданням апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, наявністю в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відсутністю матеріалів цивільної справи, суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості вирішити питання про прийняття апеляційної скарги та вирішити питання щодо поновлення строку, а тому 29 травня 2023 року судом постановлено ухвалу про витребування матеріалів цивільної справи.
На виконання вимог ухвали матеріали цивільної справи № 757/42090/21-ц надійшли на адресу Київського апеляційного суду 21 червня 2023 року та передані судді доповідачу 22 червня 2023 року, таким чином питання про відкриття провадження вирішується після надходження матеріалів цивільної справи.
До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що 25 травня 2022 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, з вимогою видати повне судове рішення позивач неодноразово звертався до апарату судді, однак отримував відмови з тих підстав, що суддя завантажений роботою та не має часу виписати потрібне рішення.
Вказує, що 28.09.2022 року звертався до Голови Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на протиправні дії посадових осіб суду щодо ненадання ОСОБА_1 копії повного рішення суду, але відповіді не отримав.
Зазначає, що 18 квітня 2023 року повторно звернувся зі скаргою до Голови Печерського районного суду міста Києва та вимогою про надання ОСОБА_1 копії рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року.
І лише 22 травня 2023 року засобами поштового зв'язку позивачем отримано копію оскаржуваного рішення.
Крім того, вказані вище обставини у сукупності зі збройною агресією російської федерації проти України, що супроводжується ракетними обстрілами, відключенням світла тощо, стали непереборними для своєчасного оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року.
Тому вважає, що строк пропущений з поважних причин та просить його поновити.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не був вручений у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Матеріалами справи підтверджено, що у судовому засіданні 25 травня 2022 року, яке відбулось за участі представника позивача, проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Згідно розписки, що міститься в матеріалах справи, представником позивач отримано копію вступної та резолютивної частини рішення.
Повне судове рішення складено 03 червня 2022 року.
Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року надіслано судом 07 червня 2022 року, зареєстровано 08 червня 2022 року, оприлюднено 10 червня 2022 року.
Відповідно до супровідного листа від 07.06.2022 р. позивачу на його поштову адресу направлено копію оскаржуваного рішення.
Законом чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій, що є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE,№ 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Правоособи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
У даній справі апеляційну скаргу подано позивачем, тобто тією особою яка ініціювала спір та обізнана про розгляд справи в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Оскільки представником позивача отримано вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення, вважається що і позивач обізнаний про результат розгляду справи.
В матеріалах справи відсутні будь-які заяви або звернення позивача або його представника про отримання копії повного судового рішення. Таким чином посилання на те, що позивач звертався до суду з метою отримання копії рішення не підтверджені жодним доказом.
Крім того, доводи про те, що звертаючись до апарату судді позивачу повідомляли, що у суду немає часу на його виготовлення - є недоведеними.
Судом зазначено, що дата складання повного судового рішення 03 червня 2022 року, в загальному доступі в ЄДРСР оскаржуване рішення було доступне з 10 червня 2022 року.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 року №1200/0/15-18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», в якому зазначено, щоелектронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування. Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до ЄДРСР електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню.
Електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до ЄДРСРу день його виготовлення засобами АСДС. Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу II цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують.
Отже, надіслання рішення до ЄДРСР можливе лише після його складення та підписання в АСДС.
Інтереси позивача в суді першої інстанції представляв представник, який не навів жодної обставини, яка перешкоджала йому ознайомитись зі змістом повного рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень з червня 2022 року.
Звернення до Голови суду першої інстанції зі скаргами не свідчать про звернення позивача до суду з відповідними заявами про отримання копії повного судового рішення, адже як зазначалось вище, в матеріалах справи відсутні такі заяви.
Щодо посилання позивача на воєнний стан, суд зазначає наступне.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.
Однак, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами, апеляційними та касаційними скаргами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 року у справі №990/115/22.
Позивачем не надано жодного доказу та не наведено жодної обставини яка перешкоджала йому майже протягом року звернутись до суду першої інстанції з відповідною заявою про отримання копії оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на те, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказані в клопотанні визнаються судом неповажними, скаржнику надається право в десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 354, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Попередити заявника, якщо у визначений судом строк він не подасть заяву про поновлення строку, а вказані ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя Желепа О.В.