22 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.05.2023 задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , та продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою по 28.07.2023 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід, не пов'язаний з тримання під вартою, у тому числі цілодобовий домашній арешт, із покладенням на нього обов'язків та носінням електронного засобу контролю.
Справа № 761/18255/23 Слідчий суддя - ОСОБА_11
Апеляційне провадження № 11-сс/824/3678/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказувала на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею допущено порушення вимог ст.ст. 132, 177, 183, 184, 194 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя не надав належну оцінку доводам сторони захисту, підтвердженими долученими до матеріалів судового провадження документами.
Також слідчий суддя не вмотивував застосування до ОСОБА_6 найбільш суворого запобіжного заходу без можливості внесення застави та застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Крім того, слідчий суддя не надав оцінку обґрунтованості підозри, в тому числі кваліфікації інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Підозра обґрунтована не на доданих до клопотання доказах, а на довідках, які включені невідомою особою в протоколи негласних слідчих (розшукових) дій. Вказані протоколи негласних слідчих (розшукових) дій містять не текст розмов осіб, а міркування про зміст цих розмов, викладені в дужках під назвою "Примітка". При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що до слів осіб, які зафіксовані в процесі негласних слідчих (розшукових) дій, можна вносити при складанні протоколу якісь доповнення, роздуми, пояснення.
На переконання захисника, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах відсутні об'єктивні дані про те, що ОСОБА_6 здійснював будь-які дії, направлені на контрабанду психотропних речовин.
Апелянт вказувала на відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 305 КК України, оскільки всі дії відбувалися на території України, жодних митних процедур щодо начебто отриманих залегендованими оперативними співробітниками ОСОБА_12 та ОСОБА_13 речовин, підозрюваним не проводилося.
Органом досудового розслідування не доведено наявності обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Зокрема, посилання сторони обвинувачення на необхідність забезпечення повноти встановлення обставин, мотивів та мети вчинення кримінального правопорушення, на думку захисника, спростовує оголошену ОСОБА_6 підозру.
До клопотання слідчого не надано жодних об'єктивних доказів необхідності отримання висновку судової балістичної експертизи, яка призначена 07.03.2023.
У доданих до клопотання слідчого матеріалах міститься два висновки криміналістичної експертизи наркотичних засобів від 27.02.2023 та 07.03.2023, а тому посилання на необхідність отримання висновку криміналістичної експертизи наркотичних засобів, яка призначена 27.03.2023, є безпідставними. Доказів встановлення строку проведення даної експертизи органом досудового розслідування не надано, як і постанови про її призначення.
Твердження слідчого про необхідність призначення експертизи вилучених 20.02.2023 та 21.02.2023 психотропних речовин та отримання відповідних висновків суперечить доданим до клопотання матеріалам.
Апелянт звертала увагу на те, що органом досудового розслідування не надано доказів неможливості проведення з часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тимчасових доступів до речей та документів, що перебувають у володінні операторів мобільного зв'язку та банківських установ.
Також слідчим не надано дозволів на проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій, окрім наявних у доданих до клопотання матеріалах, а тому посилання на необхідність розсекретити такі матеріали не доведена належним чином.
На думку апелянта, посилання слідчого на необхідність отримати від оперативного підрозділу усі матеріали виконаного в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України доручення, якому було надано для огляду усі термінали мобільного зв'язку, комп'ютерну техніку та носії електронної інформації, вилучені під час проведення обшуків 02.03.2023, не підтверджено належними доказами, оскільки відсутні відомості про те, які це доручення, від якої вони дати, коли подані до оперативного підрозділу та встановлення строку їх виконання.
Також апелянт вказувала на формальність тверджень слідчого про необхідність встановити та допитати як свідків осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального провадження, провести за участю свідків впізнання підозрюваних та інших осіб, які причетні до кримінального провадження, встановити інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, у разі необхідності провести інші слідчі (розшукові), негласні (розшукові) та процесуальні дії, а також заходи забезпечення кримінального провадження.
Крім того, зміна підозри, яка 02.03.2023 та 06.04.2023 вже оголошена ОСОБА_6 по двом епізодам, об'єднаним в одне провадження, на думку захисника, не потребує 5 місяців досудового розслідування.
Органом досудового розслідування не надано інформації про те, що слідчим суддею в ухвалі від 03.03.2023 враховано доводи сторони захисту про особу підозрюваного.
ОСОБА_6 одружений, має постійне місце проживання в м. Києві, де він проживає з дружиною та її двома неповнолітніми дітьми. Підозрюваний має на утриманні двох дітей, при цьому одна з доньок є інвалідом 1 групи пожиттєво у зв'язку з психічним захворюванням.
Підозрюваний з 2020 року оспорював незаконне звільнення, та 30.09.2022 був поновлений на роботі, але через 3 місяці без допуску до роботи, змушений повторно оспорювати незаконне звільнення.
ОСОБА_6 за час його служби в ОВС, в період з 2009, отримав більше 17 нагород за свою службу.
Крім того, підозрюваний хворіє на тяжке захворювання суглобу лівого коліна у зв'язку з травмою, переніс операцію і потребує постійного лікування і догляду лікаря вертебоневролога/ортопеда-травматолога. ОСОБА_6 є інвалідом 2 групи у зв'язку з серцево-судинним захворюванням, що підтверджується довідкою МСЕК від 14.02.2023. Із квітня 2022 року добровільно служив в Збройних силах України та був звільнений 30.09.2022 у зв'язку із поновленням на роботі.
Органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник зазначала, що ОСОБА_6 з 02.03.2023 до 23.05.2023 утримувався в ВЗДС СБУ в камері один, хоча в даній установі особи можуть утримуватися не більше 10 діб. При цьому органом досудового розслідування не надавалися відповіді на запити сторони захисту щодо утримання останнього в зазначеній установі.
Ухвалою слідчого судді від 10.05.2023 визначено підозрюваного перевести до ДУ «Київський слідчий ізолятор», яка виконана стороною обвинувачення лише 23.05.2023 після подання скарг стороною захисту щодо її невиконання.
У ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_6 поміщено в камеру до особи, яка має статус кримінального авторитету та відноситься до осіб, які мають утримуватися окремо від працівників поліції та державних службовців. 25.05.2023 на прийомі у керівника даної установи захисниками подано скаргу на зазначені дії та підозрюваний був переведений.
У період з 06.03.2023 до середини квітня 2023 року органом досудового розслідування проводилися слідчі дії зі ОСОБА_6 без виклику захисників останнього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000583 від 27.10.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК України, та за підозрою ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що восени 2022 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час і місці, невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, розробили злочинний план по переміщенню через митний кордон України поза митним контролем особливо небезпечної психотропної речовини - мефедрон («4-ММС (4-метилметкатинон)»), в особливо великому розмірі, на територію російської федерації.
З метою реалізації злочинного плану вказані невстановлені особи почали підшуковувати співучасників, про що стало відомо громадянину України ОСОБА_12 , який в той же день повідомив про вищевказане правоохоронні органи України та надалі був залучений до проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою отримання відомостей про злочини та причетних до їх вчинення осіб.
Продовжуючи готування до вчинення злочину, на початку 2023 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, але не пізніше 16.02.2023, невстановлені досудовим розслідуванням особи запропонували громадянину України ОСОБА_6 сприяти вивезенню партії особливо небезпечної психотропної речовини мефедрону («4-ММС (4-метилметкатинон)» в особливо великих розмірах через митний кордон України поза митним контролем до російської федерації, на що останній погодився.
Для реалізації злочинного плану, ОСОБА_6 повинен був: зустрітись з ОСОБА_12 та домовитись, за матеріальну винагороду, про час і місце передачі особливо небезпечної психотропної речовини для подальшого переміщення через митний корон України з приховуванням від митного контрою на території російської федерації; передати особливо небезпечну психотропну речовину мефедрону («4- ММС (4-метилметкатинон)») ОСОБА_12 ; отримати від ОСОБА_12 координати місця приховання особливо небезпечної психотропної речовини мефедрону («4-ММС (4- метилметкатинон)») в особливо великих розмірах на території російської федерації; передати грошові кошти ОСОБА_12 за організацію переміщення особливо небезпечної психотропної речовини мефедрону («4-ММС (4- метилметкатинон)») в особливо великих розмірах на територію російської федерації.
Також органом досудового розслідування встановлено, що 16.02.2023 у період часу з 17:21 по 17:35 та 17.02.2023 у період часу з 15:21 по 15:38, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 в ході спілкування через мобільний додаток «Signal» та під час особистих зустрічей в супермаркеті «Novus» за адресою: м. Київ, проспект Миколи Бажана, 8, домовилися про те, що ОСОБА_6 в обумовлений час передасть ОСОБА_12 особливо небезпечну психотропну речовину мефедрон («4-ММС (4-метилметкатинон)» у розмірі приблизно 10 кг, яку останній за грошову винагороду має перемістити або організувати переміщення через митний кордон України поза митним контролем на територію рф у строк 7-10 днів.
Після чого, 20.02.2023 о 14:49 ОСОБА_12 прибув в обумовлене ОСОБА_6 місце - на автомобільну заправку «ОККО» за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, с. Городище, вул. Городищенська, 1, де на нього вже чекав ОСОБА_6 та невстановлена досудовим розслідуванням особа у транспортному засобі «Порш Каен», д.н.з. НОМЕР_1 .
Надалі, ОСОБА_6 , дотримуючись заходів конспірації, приблизно о 14:53 20.02.2023 дістав з багажного відділення транспортного засобу «Порш Каен», д.н.з. НОМЕР_1 , приховані під ковриком у відсіку запасного колеса, два пакети з психотропною речовиною та передав їх ОСОБА_12 , ввіривши останньому доведення у подальшому злочину до кінця, таким чином вчинивши закінчений замах на контрабанду психотропних речовин в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поза митним контролем.
Відповідно до висновку криміналістичної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 59/5 від 27.02.2023, надані на дослідження порошкоподібні речовини у своєму складі містять 4-ММС (4-метилметкатинон); загальна маса нетто наданих на дослідження речовин складала 7992,11 г.; загальна маса 4-ММС, що міститься у порошкоподібних речовинах, складає 6601,33 г.
Відповідно до таблиці І списку № 2 Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», речовина «4-ММС (4- метилметкатинон)» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, 6601,33 г 4-ММС (4-метилметкатинону) є особливо великим розміром.
02.03.2023 близько 11 год. 15 хв. ОСОБА_6 , з метою реалізації загального злочинного плану, для отримання координат місця приховання психотропної речовини на території російської федерації, прибув на особисту зустріч з ОСОБА_12 у місце за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому був затриманий співробітниками правоохоронного органу.
Крім того, встановлено, що в січні 2023 року (точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на організацію :на території Сумської області контрабанди психотропної речовини, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем на територію російської федерації особливо небезпечної психотропної речовини - мефедрон в особливо великих розмірах.
Так, переслідуючи мету налагодження контрабанди психотропної речовини, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем на територію російської федерації особливо небезпечної психотропної речовини - мефедрон в особливо великих розмірах, ОСОБА_6 , діючи умисно, ініціативно, почав підшукувати співучасників із числа мешканців прикордонних районів Сумської області, для залучення їх до безпосереднього переміщення на територію російської федерації особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 підшукав із мешканців прикордоння Сумської області громадянина України ОСОБА_13 , якому запропонував за грошову винагороду переміщувати через митний кордон України поза митним контролем на територію російської федерації особливо небезпечну психотропну речовину - мефедрон, в особливо великих розмірах, який повідомив про злочинні наміри та дії ОСОБА_6 співробітників Управління СБ України в Сумській області та в подальшому діяв під їх контролем.
В подальшому, 18.02.2023 у період часу з 14 год. 51 хв. до 14 год. 53 хв. ОСОБА_6 , з метою організації та координації дій ОСОБА_13 , в ході їх спілкування через мобільний додаток «Signal», домовився з ним про особисту зустріч 20.02.2023 року в м. Кролевець Сумської області біля кафе «Моя сім'я», що розташоване на перехресті автотраси Е101 та автошляху Р60.
Так, 20.02.2023 у період часу з 15 год. 25 хв. до 15 год. 38 хв. під час особистої зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_13 в м. Кролевець Сумської області біля кафе «Моя сім'я», що розташоване на перехресті автотраси Е101 та автошляху Р60, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на організацію контрабанди психотропної речовини, тобто переміщення через митний кордон України на ділянці державного кордону України, що розташований на території Сумської області, поза митним контролем на територію російської федерації особливо небезпечної психотропної речовини - мефедрон в особливо великих розмірах, провів інструктаж ОСОБА_13 та довів до останнього свої вимоги та умови щодо виконання ним особисто чи іншими залученими ОСОБА_13 особами, відповідних злочинних дій, а саме: визначив і ату, час, спосіб та місце передачі ОСОБА_13 партії особливо небезпечної психотропної речовини для подальшого її переміщення через митний корон України поза митним контролем на територію російської федерації; визначив вагу особливо небезпечної психотропної речовини та спосіб її упакування; визначив розмір матеріальної винагороди, яку отримає ОСОБА_13 за переміщення на територію російської федерації особливо небезпечної психотропної речовини, способи оплати, варіанти передачі грошових коштів ОСОБА_13 та період часу, протягом якого ОСОБА_13 повинен буде це здійснити. При цьому, ОСОБА_6 також визначив ОСОБА_13 місце доставки особливо небезпечної психотропної речовини на території російської федерації, надіславши останньому в месенджері «Signal» фото зображення карти з позначенням населеного пункту на території російської федерації, по розташований поблизу з державним кордоном України.
Під час надання настанов та інструкцій ОСОБА_13 , ОСОБА_6 наголосив останньому про узгодження та координацію всіх обумовлених дій з ним особисто, про дотримання заходів конспірації та визначив способи зв'язку з ним.
В подальшому, 21.02.2023 у період часу з 15 год. 29 хв. до 15 год. 32 хв. під час особистої зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_13 в м. Кролевець Сумської області біля кафе «Моя сім'я», що розташоване на перехресті автотраси Е101 та автошляху Р60, ОСОБА_6 дістав з багажного відділення автомобіля «Porsche Cayenne», і р.н. НОМЕР_1 , полімерний пакет чорного кольору, ззовні обклеєний липкою стрічкою та особисто переклав його в багажне відділення автомобіля, на якому прибув ОСОБА_13 , спрямувавши зусилля останнього на доведення у подальшому злочину до кінця, згідно наданих ним раніше настанов та інструкцій, таким чином вчинив всі дії, які вважав за необхідне, тобто вчинив закінчений замах на організацію контрабанди психотропної речовини, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем на територію російської федерації особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах.
Цього ж дня в період часу з 15 год 40 хв. до 16 год. 55 хв. ОСОБА_13 в присутності понятих добровільно видав слідчому слідчого відділу УСБУ в Сумській області чорний полімерний пакет, який ззовні обклеєний липкою стрічкою, горловина якого зав'язана вузлом, який він отримав від громадянина України ОСОБА_6 для подальшого переміщення через митний кордон України поза митним контролем на територію російської федерації.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-23/2604-НЗПРАП від 07.03.2023 Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, у складі наданих на дослідження кристалічних речовинах, які містяться в 10 (десяти) пакетах, виявлено 4-ММС (4-метилметкатинон) (мефедрон), що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, загальна маса наданої на дослідження кристалічної речовини становить 4999,3 г; загальна маса 4-ММС (4-метилметкатинон) в речовині з десяти пакетів становить 3476,6 г., що є особливо великим розміром.
Згідно доданих до клопотання матеріалів, 02.03.2023 о 15 год. 04 хв. ОСОБА_15 затримано на підставі ч. 1 ст. 208 та п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
02.03.2023 о 19 год. 25 хв. ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 22022000000000583 від 27.10.2022 у вчиненні закінченого замаху на контрабанду психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2023 задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_16 у межах строку досудового розслідування, до 30.04.2023.
06.04.2023 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 22023200000000036 від 10.02.2023 у вчиненні закінченого замаху на організацію контрабанди психотропної речовини, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем на територію російської федерації особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великому розмірі, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК України.
Постановою прокурора відділу офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 від 14.04.2023 матеріали досудових розслідувань № 22022000000000583 та № 22023200000000036 об'єднано в одне провадження під № 22022000000000583.
Постановою виконувача обов'язків Генерального прокурора ОСОБА_18 від 24.04.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000583 до 02.06.2023.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.04.2023 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 02.06.2023.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.05.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000583 до п'яти місяців, тобто до 02.08.2023.
26.05.2023 старший слідчий в особливо важливих справах 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням від 24.05.2023, погодженим прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , в якому просила продовжити підозрюваному ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.05.2023 задоволено клопотання слідчого, та продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою по 28.07.2023 включно.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК України, підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю долучених до клопотання доказів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та встановлено, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без вчинення яких завершення досудового розслідування є неможливим, зокрема, отримати висновки призначених у справі експертиз, призначити криміналістичну експертизу вилучених психотропних речовин, провести тимчасовий доступ до речей і документів, провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер, суспільну небезпечність та наслідки злочинів, у вчиненні яких він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами та даними про конкретні обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
При цьому, продовживши підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави, враховуючи фактичні обставини та кваліфікацію інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, зміст підозри та вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_15 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Викладені в апеляційних скаргах доводи про необґрунтованість та невмотивованість ухвали слідчого судді, є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 196, 372 КПК України, та містить обґрунтування і мотиви, з яких виходив слідчий суддя при її постановленні.
Доводи захисника в апеляційній скарзі про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК України.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника в апеляційній скарзі про відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 305 КК України та невірну кваліфікацію його дій, посилання не неналежність та недопустимість протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, які, на переконання апелянта, не містять тексту розмов осіб, натомість містять лише міркування щодо змісту цих розмов, неналежність та недопустимість інших зібраних у справі доказів з посиланням на те, що з 06.03.2023 до середини квітня 2023 року слідчі дії із підозрюваним проводилися без виклику його захисників, на даній стадії досудового розслідування є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Доводи захисника про недоведеність органом досудового розслідування наявності обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, спростовуються змістом клопотання слідчого, яке містить детальний виклад переліку таких обставин.
Посилання апелянта на те, що на обгрунтування наявності обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, слідчим не надано жодних об'єктивних доказів необхідності отримання висновку судової балістичної експертизи, яка призначена 07.03.2023; не надано доказів неможливості проведення з часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тимчасових доступів до речей та документів, що перебувають у володінні операторів мобільного зв'язку та банківських установ, тощо, не впливають на правильність висновків слідчого судді у даному випадку.
Положення чинного КПК України передбачають необхідність викладу у клопотанні обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали під час звернення до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу щодо особи, проте не містять вимог про необхідність надання слідчим відомостей на обгрунтування підстав для проведення тих чи інших слідчих (розшукових) або вчинення процесуальних дій у ході подальшого досудового розслідування.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Посилання захисника в апеляційних скаргах на недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про продовження існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , зокрема можливості незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити злочинну діяльність, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Ураховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, їх підвищену суспільну небезпеку, та дані про особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив підозрюваному винятковий запобіжний захід.
Посилання захисника на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, одружений, є батьком двох дітей, одна з яких має інвалідність І групи, має на утриманні ще двох дітей дружини, посилання на наявність відзнак та нагород, отриманих під час служби в органах МВС України, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Твердження апелянта про незадовільний стан здоров'я підозрюваного, зокрема те, що підозрюваний є інвалідом 2 групи у зв'язку з серцево-судинним захворюванням, та наявність у нього захворювання суглобу лівого коліна у зв'язку із травмою, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки стороною захисту не надано суду доказів на підтвердження неможливості утримання ОСОБА_6 під вартою у зв'язку із наявними у нього захворюваннями.
Доводи захисника в апеляційній скарзі про незаконність утримання підозрюваного з 02.03.2023 по 23.05.2023 одного в камері в ВЗДС СБУ, ненадання органом досудового розслідування відповідей на запити сторони захисту щодо утримання підозрюваного в зазначені й установі, посилання на тривале невиконання стороною обвинувачення рішення слідчого судді щодо переведення підозрюваного до ДУ "Київський слідчий ізолятор", не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки вирішення вказаних питань не відносяться до повноважень суду апеляційної інстанції під час перегляду ухвали слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу.
З урахуванням наведеного, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3