справа №380/4334/22
про встановлення судового контролю
29 червня 2023 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії
16.05.2023 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 07.06.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії.
Заява обґрунтована тим, що відповідач неналежно виконав рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022.
Ухвалою від 16.05.2023 суддя призначив заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії до розгляду у порядку письмового провадження.
09.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування додаткових доказів у справі, а саме: протоколу перерахунку основного розміру пенсії позивача за вислугу років на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 для проведення розрахунку на доплату на доручення №Д №ХВ50843/12, починаючи з 05.03.2019 по 03.09.2019 відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №380/4334/22.
Ухвалою від 15.06.2023 суд витребував додаткові докази у справі.
Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю у справі, суд виходив з наступного.
Відповідно до статей 129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Європейський суд з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції” наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України”), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Відповідно до статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічна норма закріплена статтею 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, можна дійти висновку, що суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №380/4334/22, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% суми грошового забезпечення до 70% суми грошового забезпечення з 01.04.2019;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 основний розмір його пенсії за вислугу років у розмірі 89% грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 в оновленій довідці від 29.04.2021 №С/696, наданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 05.03.2019 по 03.09.2019, виходячи з розрахунку 100% суми підвищення пенсії, з моменту підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, визначеного станом на 01.03.2018;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 05.03.2019 по 03.09.2019, виходячи з розрахунку 100% суми підвищення пенсії, з моменту підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, визначеного станом на 01.03.2018.
Позивач вважає, що при проведенні перерахунку на виконання згаданого рішення суду, неправильно розраховано розмір підвищення його пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019, а саме використано відсоткове значення грошового забезпечення 70% замість 89%.
Відповідач 31.05.2023 надав заперечення на заяву, в якому вказав, що рішення суду виконане в повному обсязі. Також зазначив, що у рішенні суду не визначено зобов'язання відповідача щодо перерахунку та виплати 100% підвищення пенсії, обрахованого із застосуванням 89% сум грошового забезпечення.
Відповідач при цьому не зазначив у запереченні на заяву про розмір відсоткового значення грошового забезпечення (70% чи 89%), використаний при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №380/4334/22.
Зазначені обставини дають суду підстави для необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд
заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №380/4334/22, у якому, зокрема, вказати відсоткове значення грошового забезпечення, використане при розрахунку підвищення пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019.
Звіт про виконання рішення суду подати до суду протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою суду законної сили.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя А.Г. Гулик