справа№380/6012/23
28 червня 2023 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЦЦ Україна" (вул. Водогінна, буд. 2, м. Львів, 79017; код ЄДРПОУ - 38244048) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом до Львівської митниці (вул. Костюшка, Т., будинок 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ - 43971343), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100108/1 від 06 березня 2023 року, № UA 209000/2023/100122/1 від 13 березня 2023 року; № UA209000/2023/100123/1 від 13 березня 2023 року; № UA209000/2022/100133/2 від 16 березня 2023 року; № UA209000/2022/100135/2 від 16 березня 2023 року; № UA209000/2022/100136/1 від 17 березня 2023 року.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів (взуття) для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч.3 ст.53 Митного кодексу України, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовили необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені частинами другою четвертою статтею 53 Митного кодексу додаткові документи та відомості. Однак, відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову. Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що посадова особа митного органу у рішенні про коригування митної вартості має зазначити, зокрема, причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). А у разі застосування резервного методу обов'язковим є обґрунтування причин неможливості послідовного застосування усіх інших методів, а також зазначається докладна інформація та джерела, які були використані митним органом з чітким посиланням на номери та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Позивач вказує, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, наявні безліч розбіжностей, що у свою чергу свідчить про те, що посадова особа митного органу не дотримувалась чинного законодавства та здійснила коригування безпідставно. Позивач вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді ухвалою від 03 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд відмовив у клопотанні відповідача з питань розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та в порядку загального позовного провадження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» (далі - ТОВ, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ADLER INTERNATIONAL», Польща уклали Контракт №01/02-01 купівлі-продажу від 01.02.2023 р., предметом якого є зобов'язання Продавця продавати (поставляти), а покупця купувати окремі партії товару в кількості, асортименті і за цінами додатково погодженими сторонами у рахунках-фактурах (інвойсах) щодо кожної партії товару.
На виконання вимог Контракту №01/02-01 від 01.02.2023 р.:
1. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS1/03/2023 від 03.03.2023; №FS2/03/2023 від 03.03.2023; №FS3/03/2023 від 03.03.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.
ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 06.03.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230022897U6 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. № 4, 7, 10, 11, 24 - взуття на підошві з пластмаси).
Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230022897U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023;
- Рахунки-фактури №FS1/03/2023 від 03.03.2023; №FS2/03/2023 від 03.03.2023; №FS3/03/2023 від 03.03.2023;
- Специфікації до рахунків №FVT/00043/03/23/EU; №FVT/00044/03/23/EU; №FVT/00045/03/23/EU; - Автотранспортна накладна №9/2023UA від 03.03.2023;
- Книжка МДП (TIR carnet) DX.85479251 від 03.03.2023;
- Страховий поліс №640805435.23 від 19.01.2023;
- Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU5R1XG4 від 03.03.2023;
- Прайс-лист б/н від 03.03.2023.
На вимогу митниці декларантом позивача була подана: - платіжна інструкція №122 від 01/02/2023; - виписка з банку за лютий 2023р.; - листування з банком; - посередницькі фактури №FVT/00255/02/23/EU, №FVT/00256/02/23/EU, №FVT/00270/02/23/EU; - прайс-лист від 15/02/23, проте, Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000681. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 №UA209000/2023/100108/1.
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230023326U2, та 07.03.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1171662, 24 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).
Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 80773, 75 гривень.
2. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS7/03/2023 від 10.03.2023; №FS8/03/2023 від 10.03.2023; №FS9/03/2023 від 10.03.2023; №FS10/03/2023 від 10.03.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.
ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 13.03.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230025661U4 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №21, 22, 24, 26, 28, 52, 53 - взуття на підошві з пластмаси).
Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230025661U4 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:
- Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023;
- Рахунки-фактури №FS7/03/2023 від 10.03.2023; №FS8/03/2023 від 10.03.2023; №FS9/03/2023 від 10.03.2023; №FS10/03/2023 від 10.03.2023.
- Специфікації до рахунків №FVT/00202/03/23/EU; №FVT/00203/03/23/EU;
№FVT/00204/03/23/EU;
- Автотранспортна накладна №11/2023UA від 10.03.2023;
- Книжка МДП (TIR carnet) GX.85479252 від 10.03.2023;
- Страховий поліс №640805435.23 від 19.01.2023;
- Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU5RM6E0 від 10.03.2023;
- Прайс-лист б/н від 10.03.2023.
На вимогу митниці декларантом позивача була подана: платіжна інструкція №122 від 01/02/2023; виписка з банку за лютий 2023р.; листування з банком; посередницькі фактури №FVT/00202/03/23/EU; №FVT/00203/03/23/EU; №FVT/00204/03/23/EU; прайс лист від 10/03/23, проте, Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000737. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2023 №UA209000/2023/100122/1.
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230026107U9, та 14.03.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1199719,78 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).
Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 50082, 81 гривень.
3. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS4/03/2023 від 10.03.2023; №FS5/03/2023 від 10.03.2023; №FS6/03/2023 від 10.03.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.
ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 13.03.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230025772U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1, 2, 5, 6, 19 - взуття на підошві з пластмаси).
Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230025772U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:
- Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023;
- Рахунки-фактури №FS4/03/2023 від 10.03.2023; №FS5/03/2023 від 10.03.2023;
№FS6/03/2023 від 10.03.2023;
- Специфікації до рахунків №FVT/00251/03/23/EU; №FVT/00252/03/23/EU;
№FVT/00253/03/23/EU;
- Автотранспортна накладна №10/2023UA від 10.03.2023;
- Книжка МДП (TIR carnet) АХ.85479250 від 10.03.2023;
- Страховий поліс №640805435.23 від 19.01.2023;
- Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU5RLPV1 від 10.03.2023;
- Прайс-лист б/н від 10.03.2023.
На вимогу митниці декларантом позивача була подана: платіжна інструкція №122 від 01/02/2023; виписка з банку за лютий 2023р.; листування з банком; посередницькі фактури №FVT/00251/03/23/EU; №FVT/00252/03/23/EU; №FVT/00253/03/23/EU; прайс лист від 10/03/23, проте, Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000738.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2023 №UA209000/2023/100123/1.
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230026106U0, та 14.03.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1160530,73 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).
Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 117634,65 гривень.
4. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS11/03/2023 від 14.03.2023; №FS12/03/2023 від 14.03.2023; №FS13/03/2023 від 14.03.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.
ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 16.03.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230027133U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №5 - взуття на підошві з синтетичного полімерного матеріалу; тов. №6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 24, 25 - взуття на підошві з пластмаси).
Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230027133U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:
- Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023;
- Рахунки-фактури №FS11/03/2023 від 14.03.2023; №FS12/03/2023 від 14.03.2023; №FS13/03/2023 від 14.03.2023;
- Специфікації до рахунків №FVT/00308/03/23/EU; №FVT/00309/03/23/EU;
№FVT/00310/03/23/EU;
- Автотранспортна накладна №12/2023UA від 14.03.2023;
- Книжка МДП (TIR carnet) GX.85488636 від 14.03.2023;
- Страховий поліс №640805435.23 від 19.01.2023;
- Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU5RVSU2 від 14.03.2023;
- Прайс-лист б/н від 14.03.2023.
На вимогу митниці декларантом позивача була подана: платіжна інструкція №122 від 01/02/2023; виписка з банку за лютий 2023 р.; листування з банком; посередницькі фактури №FVT/00308/03/23/EU; №FVT/00309/03/23/EU; №FVT/00310/03/23/EU; прайс лист від 14/03/23, проте Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000775. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2023 №UA209000/2022/100133/2.
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230027875U7, та 17.03.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1077051, 61 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).
Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 104488, 57 гривень.
5. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS14/03/2023 від 14.03.2023; №FS15/03/2023 від 14.03.2023; №FS16/03/2023 від 14.03.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.
ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 16.03.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230027211U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №7 - взуття на підошві з синтетичного полімерного матеріалу; тов. №8, 9, 14, 15, 19, 45, 48 - взуття на підошві з пластмаси).
Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230027211U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:
- Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023;
- Рахунки-фактури №FS14/03/2023 від 14.03.2023; №FS15/03/2023 від 14.03.2023; №FS16/03/2023 від 14.03.2023;
- Специфікації до рахунків №FVT/00311/03/23/EU; №FVT/00312/03/23/EU; №FVT/00313/03/23/EU;
- Автотранспортна накладна №13/2023UA від 14.03.2023;
- Книжка МДП (TIR carnet) JX.85479253 від 14.03.2023;
- Страховий поліс №640805435.23 від 19.01.2023;
- Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU5RWMM7 від 14.03.2023;
- Прайс-лист б/н від 14.03.2023.
На вимогу митниці декларантом позивача була подана: платіжна інструкція №122 від 01/02/2023; виписка з банку за лютий 2023р.; листування з банком; посередницькі фактури №FVT/00311/03/23/EU; №FVT/00312/03/23/EU; №FVT/00313/03/23/EU; прайс лист від 14/03/23, проте Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000771.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2023 №UA209000/2022/100135/2.
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230027900U7, та 17.03.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1218303 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).
Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 60070, 28 гривень.
6. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS17/03/2023 від 14.03.2023; №FS18/03/2023 від 14.03.2023; №FS19/03/2023 від 14.03.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.
ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 16.03.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230027326U7 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. № 19, 21, 27, 51, 52 - взуття на підошві з пластмаси).
Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230027326U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:
- Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS17/03/2023 від 14.03.2023; №FS18/03/2023 від 14.03.2023; №FS19/03/2023 від 14.03.2023; Специфікації до рахунків №FVT/00314/03/23/EU;№FVT/00315/03/23/EU; №FVT/00316/03/23/EU;
Автотранспортна накладна №14/2023UA від 14.03.2023;
Книжка МДП (TIR carnet) АХ.85374531 від 14.03.2023;
Страховий поліс FO-01464407 від 12.12.2022; Прайс-лист б/н від 14.03.2023.
На вимогу митниці декларантом позивача було подано: платіжна інструкція №122 від 01/02/2023; виписка з банку за лютий 2023р.; листування з банком; посередницькі фактури №FVT/00314/03/23/EU; №FVT/00315/03/23/EU; №FVT/00316/03/23/EU; прайс лист від 14/03/23; підтвердження вивезення товару 23PL451010E0300425 від 14.03.2023; 23PL451010E0300433 від 14.03.2023, проте Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000772.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 17.03.2023 №UA209000/2022/100136/1.
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230027752U3, та 17.03.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1200585,31 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).
Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 16580,77 гривень.
Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст.2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з ст.1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої третьої ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Посилання відповідача на те, що у поданих документах відсутні такі дані щодо складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд вважає безпідставними з огляду на таке.
У пункті 5.1 Контракту від 01.02.2023 №01/02-01 зазначається, що ціни продажу Товарів між Продавцем і Покупцем також міститимуть: вартість упаковки, транспортні витрати, витрати на документи, необхідні для експорту товарів, витрати на страхування для транспортування та інші витрати, пов'язані з поставкою Товарів, і маржу Продавця. Зазначений пункт договору узгоджується з умовами поставки СІР та означає те, що у вартості кожного товару вже включені перелічені вище витрати. Отже, умови контракту повністю узгоджені, відповідають товаросупровідним документам та дають змогу обчислити митну вартість. Щодо питання включення роялті в митну вартість, то воно регулюється передусім п.3 п.10 ст.58 Митного кодексу України, в якому закріплено, що при визначенні митної вартості до ціни, фактично сплаченої або підлягаючої сплати за оцінювані товари, додаються роялті і інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів і які покупець повинен платити прямо або побічно як умова продажу оцінюваних товарів якщо вони не включалися в ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті. А згідно контракту такі витрати включені в ціну, яка фактично сплачена. Отже, умови контракту повністю узгоджені, відповідають товаросупровідним документам та дають змогу обчислити митну вартість. Суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб, з огляду на таке.
З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв'язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч.3 ст.53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».
Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. У даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Більше того, прайс-лист не є обов'язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Також не зрозуміло в чому полягає неможливість об'єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного ТОВ «ЦЦЦ Україна».
Зауваження відповідача стосовно того, що посередницькі інвойси без будь-яких печаток та підписів посадових осіб підприємств, спростовується наступним. Господарський кодекс України у ч.1 ст.58-1 передбачає, що суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Перелік реквізитів, обов'язкових для первинних документів, наведений у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а також у п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88. Таким чином, у даних нормативних актах печатка не фігурує як обов'язків реквізит для первинних документів.
Так, у всіх посередницьких інвойсах прописано, що даний документ є дійсним без підпису та печатки, а також вказано особу, яка затвердила зазначений документ. Окрім цього, посередницький інвойс (фактура) не є ні основним, ні обов'язковим документом відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товару.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100108/1 від 06.03.2023 були зазначені й такі зауваження.
Відповідач вказує, що згідно п. 3.2 контракту від 01.02.2023 №01/02-01 передбачено надання покупцеві митної декларації країни відправлення, разом з тим декларантом надано митному органу декларацію типу Т1 без зазначення вартісних характеристик товару, що суперечить вимогам зовнішньоекономічного контракту;
Пункт п.3.2 контракту від 01.02.2023 №01/02-01 передбачає передачу продавцем покупцеві (ТОВ «ЦЦЦ Україна») наступні документи: CMR, рахунки-фактури, експортні декларації, а також всі документи, які містять характеристику товару щодо кількості та якості товару, а також країну походження товару. Відтак, у контракті не вказано, якого типу має бути подана експортна декларація. Митна (експортна) декларація країни відправлення №23PL451010TU5R1ХG4 від 03.03.2023, підтверджує факт перевезення імпортованого товару по території Польщі з міста Ланьцут, Польща до Львова, Україна. Натомість експортна декларація країни відправлення не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а тому подавалась у такому вигляді, яку надав продавець.
До того ж, митна декларація країни відправлення за змістом ч.2 ст.53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п.7 ч.3 ст.53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Посилаючись на виявлені недоліки у митній декларації країни відправлення відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих ним у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення. Більш того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
Щодо платіжного документа. Сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу. Контрактом №01/02-01 від 01.02.2023 р. у пункті 4.3 передбачено, що партії поставленого товару згідно Рахунків-фактур оплачується покупцем протягом терміну, вказаного в Рахунку-фактурі.
Сума, зазначена у Рахунках-фактурах №FS1/03/2023 від 03.03.2023; №FS2/03/2023 від 03.03.2023; №FS3/03/2023 від 03.03.2023, має бути проплачена до 29.06.2023 р.
Отже, у покупця ще є час на оплату товару.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100122/1 від 13.03.2023 були зазначені й такі зауваження.
Відповідач вказує, що згідно 5.1 Контракту від 01.02.2023 №01/02-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційних інвойсах відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
У пункті 5.1 Контракту від 01.02.2023 №01/02-01 зазначається, що ціни продажу Товарів між Продавцем і Покупцем також міститимуть: вартість упаковки, транспортні витрати, витрати на документи, необхідні для експорту товарів, витрати на страхування для транспортування та інші витрати, пов'язані з поставкою Товарів, і маржу Продавця. Зазначений пункт договору узгоджується з умовами поставки СІР та означає те, що у вартості кожного товару вже включені перелічені вище витрати. Щодо питання включення роялті в митну вартість, то воно регулюється передусім п.3 п.10 ст.58 Митного кодексу України, в якому закріплено, що при визначенні митної вартості до ціни, фактично сплаченої або підлягаючої сплати за оцінювані товари, додаються роялті і інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів і які покупець повинен платити прямо або побічно як умова продажу оцінюваних товарів якщо вони не включалися в ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті. А згідно контракту такі витрати включені в ціну, яка фактично сплачена. Отже, умови контракту повністю узгоджені, відповідають товаросупровідним документам та дають змогу обчислити митну вартість.
Щодо платіжного документа. Сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу. Контрактом №01/02-01 від 01.02.2023 р. у пункті 4.3 передбачено, що партії поставленого товару згідно Рахунків-фактур оплачується покупцем протягом терміну, вказаного в Рахунку-фактурі.
Сума, зазначена у Рахунках-фактурах №FS4/03/2023 від 10.03.2023; №FS5/03/2023 від 10.03.2023; №FS6/03/2023 від 10.03.2023 має бути проплачена до 06.07.2023 р.
Отже, у покупця ще є час на оплату товару.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100123/1 від 13.03.2023 були зазначені й такі зауваження.
Щодо платіжного документа. Сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу. Контрактом №01/02-01 від 01.02.2023р. у пункті 4.3 передбачено, що партії поставленого товару згідно рахунків-фактур оплачується покупцем протягом терміну вказаного в рахунку-фактурі. Сума, зазначена у рахунках-фактурах №FS5/02/2023, №FS6/02/2023, №FS7/02/2023 має бути проплачена до 06.07.2023р. Отже, у покупця ще є час на здійснення оплати.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100133/2 від 16.03.2023 були зазначені й такі зауваження.
Щодо платіжного документа. Сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу. Контрактом №01/02-01 від 01.02.2023 р. у пункті 4.3 передбачено, що партії поставленого товару згідно Рахунків-фактур оплачується покупцем протягом терміну, вказаного в Рахунку-фактурі.
Сума, зазначена у Рахунках-фактурах №F14/03/2023 від 14.03.2023; №FS15/03/2023 від 14.03.2023; №FS16/03/2023 від 14.03.2023 має бути проплачена до 10.07.2023 р.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100135/2 від 16.03.2023 були зазначені й такі зауваження
Сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу. Контрактом №01/02-01 від 01.02.2023 р. у пункті 4.3 передбачено, що партії поставленого товару згідно Рахунків-фактур оплачується покупцем протягом терміну, вказаного в Рахунку-фактурі.
Сума, зазначена у Рахунках-фактурах №F17/03/2023 від 14.03.2023; №FS18/03/2023 від 14.03.2023; №FS19/03/2023 від 14.03.2023 має бути проплачена до 10.07.2023 р.
Отже, у покупця ще є час на оплату товару.
Суд наголошує, що вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.
Відповідач жодним способом не спростовує твердження позивача, що при митному оформленні попередніх партій товару у відповідача були наявні випадки оформлення таких же товарів, однак у даному випадку посадова особа митного органу з незрозумілих причин не використовувала ці дані (позивачем такі дані були наведені у позовній заяві і у відповіді на відзив).
Отже, з вищевказаного вбачається, що скоригована вартість товару за резервним методом є значно вищою мінімальної вартості, що суперечить з п.2 ч.3 ст.64 МК України, де митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. Відповідно до ч.2 ст.64 МК України, митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
У даному ж випадку, з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, яка була наявна у митного органу.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів.
Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вважає, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття Львівською митницею рішень про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці щодо визначення (корегування) митної вартості товару підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці в сумі 5 155,58 грн.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295,КАС України, суд
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» (вул. Водогіна, буд. 2, м. Львів, 79017; код ЄДРПОУ - 38244048) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд.1, м. Львів; код ЄДРПОУ - 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень щодо визначення митної вартості товару ,- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100108/1 від 06 березня 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/100122/1 від 13 березня 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100123/1 від 13 березня 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/100133/2 від 16 березня 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/100135/2 від 16 березня 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/100136/1 від 17 березня 2023 року.
Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» (вул. Водогінна, буд. 2, м. Львів, 79017; код ЄДРПОУ 38244048) судовий збір у сумі 5 155,58 гривень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна