29 червня 2023 року Київ справа №810/2630/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач 1, Фонд) та уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича (далі - Відповідач 2, Уповноважена особа), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 43514 від 02.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ", оформлене наказом № 6 від 18.11.2014;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування кошів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог представник Позивача зазначив, що всупереч положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Відповідачами безпідставно не включено Позивача до списку вкладників, яким належить відшкодування за рахунок Фонду, чим порушено її права та законні інтереси на відповідне відшкодування, які мають бути поновлені у заявлений спосіб.
Ухвалою від 24.06.2015 суд відкрив провадження у справі та призначив судовий розгляд справи.
Представник Фонду подав до суду письмові заперечення на позов, в яких просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки за результатом перевірки правочинів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" виявлено нікчемні правочини, у тому числі за участю Позивача, що виключає обов'язок Фонду щодо відшкодування відповідних коштів. Також зауважив, що Фонд не вчинив жодної протиправної бездіяльності стосовно не включення даних про Позивача до Загального реєстру, оскільки Фонд не володів та не повинен був володіти інформацією про Позивача, окрім тієї, що мала міститися в Переліку вкладників, який складає Уповноважена особа.
Представник Уповноваженої особи подав до суду письмові заперечення на позов, в яких просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки внаслідок перевірки правочину між Публічним акціонерним товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та Позивачем було встановлено, що кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я Позивача, надійшли внаслідок "розбивки" великого вкладу іншого клієнта з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів з рахунок держави. Додатково зазначено, що Позивач була введена до ОДБ ПАТ "КБ "УФС", тобто фактично ідентифікована 02.07.2014 в 13:42, вклад був оформлений 02.07.2014 в 13:48, операційний час у виділенні був встановлений до 16:30.
Ухвалою від 14.07.2015 суд зупинив провадження у справі та зобов'язав Уповноважену особу надати суду докази.
Ухвалою від 01.09.2015 суд поновив провадження у справі, проте у зв'язку з задоволенням у судовому засіданні 01.09.2015 заявленого представником Позивача клопотання про витребування додаткових доказів, ухвалою від 01.09.2015 зупинив провадження у справі до 22.09.2015.
Ухвалою від 22.09.2015 суд поновив провадження у справі та в судовому засіданні 22.09.2015ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Ухвалою від 24.09.2015 суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням у конституційній справі щодо розгляду конституційного подання Верховного суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.
Ухвалою від 03.02.2023 суд поновив провадження у справі тапризначив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 29.06.2023 суд закрив провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 43514 від 02.07.2014, укладеного між Позивачем та Банком.
Розглянувши позов, заперечення на позов та докази наявні в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
Між Позивачем та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - Банк) 02.07.2014 було укладено договір № 43514банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" (том 1, а.с. 11-12), за умовами якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16 400,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 02.10.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому пунктом 1.2. цього договору. Процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 8,50 процентів річних та складається з основної ставки за даною депозитною програмою, яка на дату укладення договору становить 8,50 процентів річних (пункт 1.2. договору). Датою внесення грошових коштів Вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок у Банку (пункт 1.3. договору).
Надходження коштів в сумі 16 400,00 доларів США (еквівалент у гривні 193 282,17 грн) за депозитною угодою від 02.07.2014 № 43514 підтверджується квитанцією № TR.57815.621.208 від 02.07.2014 (том 1, а.с. 13).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 № 491 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" - Гончарова Сергія Івановича.
Наказом тимчасової адміністрації Банку від 30.10.2014 № 34 створено комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), які обліковуються на балансі Банку (том 1, а.с. 62).
Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 № 717 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" (том 1, а.с.60).
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 та призначено Гончарова Сергія Івановича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015 (том 1, а.с. 61).
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21.11.2014 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; для отримання коштів вкладники ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з 21.11.2014 по 31.12.2014 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Альфа-Банк"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
У свою чергу, відповідно до протоколу засідання комісії тимчасової адміністрації Банку щодо визнання нікчемними вкладів від 10.11.2014, розглянуто правочини з метою визнання їх нікчемними, у тому числі щодо Позивача (том 1, а.с. 63-64).
Наказом Уповноваженої особи від 18.11.2004 № 6, правочин та транзакції Банку з Позивачем визнано нікчемними (том 1, а.с. 65-66).
Листом від 19.12.2014 № 001/2226 Уповноважена особа повідомила Позивача про те, що договір банківського вкладу від 02.07.2014 № 43514, а також операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України (том 1, а.с. 16). Окрім того у листі зазначено, що правочин був вчинений виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, а відповідно - порушує публічний порядок.
Вважаючи спірне рішення Уповноваженої особи протиправним, Позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2013 № 4452-VI (далі - Закон № 4452) (застосовується у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої до статті 2 Закону № 4452 вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452 визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина друга статті 26 Закону № 4452).
За приписами частини четвертої статті 26 Закону № 4452 Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452 Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд наголошує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом № 4452 щодо відшкодування вкладу є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.
Отже, Закон № 4452 пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Матеріалами справи підтверджено, що договір банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" № 43514 між Позивачем та Банком укладено 02.07.2014 (том 1, а.с. 11-12). Також квитанцією № TR.57815.621.208 від 02.07.2014 (том 1, а.с. 13) підтверджено зарахування коштів в сумі 16400,00 доларів США (еквівалент у гривні 193 282,17 грн) за депозитною угодою від 02.07.2014 № 43514 на вкладний рахунок Позивача.
Досліджена судом квитанція № TR.57815.621.208 від 02.07.2014є належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про внесення грошових коштів відповідно до укладеного договору від 02.07.2014 № 43514.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що зарахування коштів на рахунок Позивача відбулось до прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 14.08.2014 № 491 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних.
У свою чергу доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону № 4452, Відповідачами суду не надано.
Під час розгляду даної справи Відповідачі не надали доказів про визнання договору банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" № 43514 від 02.07.2014нікчемним в судовому порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідачем 2 не доведено наявність правових підстав, визначених Законом № 4452, для не включення Позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, що свідчить про протиправну бездіяльність Уповноваженої особи.
Разом з тим судом встановлено, що згідно зі статтею 53 Закону № 4452 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань14.08.2019 внесено запис № 12661110046007762 про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону № 4452Фонд гарантування завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до ЄДР запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
Згідно з статтею 53 Закону № 4452 рішення про передачу майна (активів та зобов'язань) неплатоспроможного банку спеціалізованій установі приймається виконавчою дирекцією Фонду не пізніше двох місяців до завершення строку ліквідації банку. Передача майна (активів та зобов'язань) спеціалізованій установі повинна бути завершена не пізніше строку ліквідації банку.
За результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.
Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.
Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.
Не пізніше наступного робочого дня після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ліквідацію банку Фонд оприлюднює на офіційному веб-сайті Фонду інформацію про завершення процедури ліквідації банку та припинення банку як юридичної особи.
Суд зауважує, що у спірних правовідносинах Фонд виконує управлінські функції щодо виплати гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку, продажу його майна.
Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.
У свою чергу відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
За приписами статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно з приписами пункту 6 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, Позивачем обрано спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо Позивача, як вкладника, який має право на відшкодування кошів за вкладами в Банку за рахунок Фонду та зобов'язання Фонд включити Позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.
Разом з тим встановлені судом обставини щодо припинення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" зумовлюють суд відмовити Позивачу в задоволенні позову обраним нею способом.
Натомість суд зауважує, що оскільки під час розгляду справи судом встановлено порушення прав Позивача протиправними діями Уповноваженої особи, то таке право має бути захищено судом.
Відповідно до частина першої, пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У свою чергу при обранні способу відновлення порушеного права Позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до статті 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 ЦК України).
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
За приписами статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зважаючи на те, що 14.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ "КБ "Український Фінансовий Світ" як юридичної особи, з метою повного та всебічного захисту прав Позивача, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності Відповідача 2 щодо не виплати Позивачу гарантованої суми відшкодування за Договором банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" № 43514 від 02.07.2014, укладеного між Позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
Відповідно, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Фонду на користь Позивача завданої шкоди у розмірі 193 282,17 грн, які внесено за договором банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" від 02.07.2014№ 43514, укладеним між Позивачем та Банком.
Також суд наголошує, що Фонд або його Уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб'єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов'язки власників (статті 13 і 41 Конституції України).
Як вже зазначалося вище, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 05.04.2001 № 2346-III, відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України).
У свою чергу, за приписами Закону № 4452, у разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. У частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена.
Крім того, у рішенні від 22.05.2018 № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом виходу за межі позовних вимог та самостійного обрання способу захисту порушеного права Позивача в призмі встановлення під час розгляду судом справи обставин припинення банківської установи.
Зазначені висновки узгоджуються з судовою практикою, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 200/14379/19-а та у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі № 826/3332/15.
Відповідно до частин третьої, восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з квитанцією від 18.06.2015 Позивачем за подання до суду позову сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн (том 1, а.с. 3), що підлягає стягненню за рахунок Фонду в повному обсязі, з огляду на встановлення протиправний дій Відповідачів, якими спричинено виникнення спірних правовідносин.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича щодо не виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" від 02.07.2014 № 43514, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 26444836) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) завдану шкоду у розмірі 193 282,17 грн, які внесено за договором банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" від 02.07.2014 № 43514, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 73,08 грн (сімдесят три гривні 08 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016; місцезнаходження: вулиця Січових Стрільців, буд. № 17, м. Київ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.