СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/523/23
ун. № 759/6048/21
27 червня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - П'ятничук І.В.,
за участі секретаря судового засідання Марус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором купівлі-продажу,
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва судді П'ятничук І.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором купівлі-продажу.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року відкрито провадження по даній справі.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 серпня 2021 року позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.
Ухвалою суду від 12 січня 2022 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 серпня 2021 року по даній справі було скасовано та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
27.06.2023 року представником відповідача до суду було подано заяву, яким просить позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором купівлі-продажу залишити без розгляду в зв'язку з неявкою позивача та розгляд даної заяви провести за його відсутності та відсутності відповідача.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
В судові засідання, що призначалися судом на 07.07.2022 року, 07.11.2022 року, 31.05.2023 року та 27.06.2023 року позивач не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, належним чином була повідомлена судом про день та час розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені на 07.07.2022 року, 07.11.2022 року, 31.05.2023 року та 27.06.2023 року.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.
Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31 серпня2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) та від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20).
Установивши, що позивач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, два рази поспіль не з'явився в судове засідання, не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд, дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, а тому заява представника відповідача ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором купівлі-продажу - залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення.
Суддя: І.В. П'ятничук