СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/82/23
ун. № 759/11487/23
23 червня 2023 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Журибеда О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2- ОСОБА 3 зареєстрованого в реєстрі за № 8869 від 12.03.2021 року, за виконавчим провадженням НОМЕР_1, яке відкрито Приватним виуонавцем виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 17.01.2022 ОСОБА 4..
Заява мотивована тим, що заявник зазначає, що є борнжиком за кредитним договором, укладеним з ТОВ «ФК «Олнайн Сервіс». Оскільки останнім було допущено прострочення платежів, приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2, одночасно з відкриття виконавчого провадження було винесено постанову про стягненя з божрника основної винагороди у розмірі 3158, 37 грн. та винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 400, 00 грн. Оскільки тіло кредиту, яке видавалося заявнику становить 9000, 00 грн. та прострочення платежів виникло внаслідок пандемії на ковід 19 та проблемою з роботою, кредитор відмовився розгляди повернення грошей частинами та нарахував відсотки з якими заявник не згоден та має намір оскардити остаточно суму боргу. Предметом позову буде визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 10 статті 150 ЦПК України).
Аналіз положень статей 149 - 150 ЦПК України дає підставу для висновку про те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до пунктів 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, та врахуванню підлягають інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також заходи забезпечення позову не повинні бути втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.
Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 151 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (частина 2 статті 151 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник обгрунтовує свої вимоги протиправністю виконавчого напису нотаріуса, відсутністю документів, які підтверджують безспірність кредитної заборгованості; на думку заявника невжиття заходів забезпечення позову може привести до того, що належні йому грошові кошти можуть бути відчужені, буде неможливим захист чи поновлення його прав на належні грошові кошти в межах судового провадження, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення прав заявника та інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
На підтвердження обставин щодо необхідності забезпечення позову, заявником до заяви додані такі документи: постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, степендію та інші доходи боржника від 17.01.2022 року, постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2021 року.
Між тим, із зазначених документів не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог чи ефективний судовий захист.
Пункт 6 частини 1 статті 150 ЦПК України насправді передбачає забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, але лише у разі, якщо це може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Позов має немайновий характер.Заявник не оспорює факт укладання кредитного договору та отримання грошових коштів на підставі укладеного кредитного договору.
Перевірка законності вчинення виконавчого нотаріуса може бути здійснена лише під час розгляду справи по суті, шляхом дослідження документів, на підставі яких нотаріус вчинила виконавчий напис.
У заяві про забезпечення позову заявник не зазначив свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення, за рахунок якого можливо було б відшкодувати стягувачеві збитки, спричинені забезпеченням позову.
Крім того, суд звертає увагу на те, що заявник ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову прохальній частині вказує ОСОБА 3 та ОСОБА 4, що само по собі є безумовною та самостійною підставою для відмови у задоволенні його заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.
Тому, за таких суд не вбачає законних підстав для забезпечення позову.
Керуючись статей 149 - 152 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали не був вручений в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення її копії. Суддя О.М. Журибеда