Справа № 446/1648/22 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У. І.
Провадження № 22-ц/811/438/23 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
23 червня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
розглянувши в місті Львові, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 січня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
21 жовтня 2022 року АТ «Універсал Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з такого заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.01.2020 в розмірі 131 705,54 грн та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 18.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим, підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач прийняв пропозицію банку та погодився, що анкета разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредитів та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 70 000,00 грн, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 зобов'язався погашати кредит та сплачувати нараховані проценти за користування грошовими коштами. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав. Оскільки ОСОБА_1 не вчиняє дій на погашення заборгованості, розмір заборгованості станом на 28.12.2021 становить 131 705,54 грн.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.01.2020 року в розмірі 131 705,54 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у розмірі 2481,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
Вважає, що рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню. Зазначив, що борг станом на 02.04.2021 в розмірі 25 486,30 грн визнає. Щодо іншої частини боргу, то 03.04.2021 приблизно о 10.30 год відбулися шахрайські дії з його карткою Монобанк № НОМЕР_1 , якою він користувався за Договором, внаслідок чого з картки було здійснено операції на суму близько 100 000,00 грн. Він повідомив банк та поліцію про шахрайські дії щодо його кредитної картки. На підставі ухвали слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 19.04.2021 у справі № 454/1331/21, відомості викладені у заяві ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове слідство.
Оскільки переказ коштів 03.04.2021 відбувався без фізичного пред'явлення ним як користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу та він негайно повідомив банк про ці незаконні дії з його картковим рахунком, вважає, що не повинен нести відповідальності за здійснення цього переказу та за заборгованість по кредиту, яка утворилася не з його вини. Банк не довів, що саме його дії чи бездіяльність призвели до вказаних шахрайських дій. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05.04.2021 року у справі №336/3989/19. Станом на 03.04.2021 картка, якою він користувався була заблокована, проте, згідно поданого банком розрахунку після вказаної дати банк продовжував нараховувати кошти, а також проценти за договором, нарахування яких суперечить принципам справедливості, розумності та законності, що суперечить п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №149/1499/18.
Крім того, банк не надав належних, допустимих, достовірних та у своїй сукупності достатніх доказів на підтвердження заявленого до стягнення боргу.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 18.01.2020 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг з АТ «Універсал Банк», відповідно до якої просив відкрити йому поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, яка вказана у додатку до договору.
Відповідно до п. 2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідач погодився, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Згідно п. 3 Анкети-заяви, підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 70 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.01.2020, станом на 28.12.2021 загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ «Універсал Банк» становить 131 705,54 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 131 705,54 грн.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1. ст. 1046 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням викладеного суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що АТ «Універсал Банк» прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором від 18.01.2020 виконав своєчасно та в повному обсязі, однак ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 131 705,54 грн.
Задовольняючи позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.01.2020 року в розмірі 131 705,54 грн., районний суд виходив з того, що відповідачем не було доведено, що кредитна заборгованість в такому розмірі виникла внаслідок списання коштів з особового рахунку відповідача внаслідок шахрайських дій третіх осіб. Суд не вважав належним доказом повідомлення відповідачем банківської установи про несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунку скріншот листування у соціальній мережі Viber, оскільки з такого документа неможливо ідентифікувати відправника повідомлення, а також, що зміст такого документа не захищений від внесення правок і виправлень.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.
Що стосується посилань відповідача на те, що вчинення щодо його рахунку шахрайських дій виключає його відповідальність за договором кредиту, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду № 336/3989/19від 05.04.2021 року, то такі, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки висловлені у справі з обставинами, відмінними від обставин у даній справі. Зокрема, у вищезазначеній справі позичальник, крім звернення до поліції, також належним чином повідомив банк про шахрайські дії з його картковим рахунком за телефоном гарячої лінії банку, що не було зроблено відповідачем ОСОБА_1 у даній справі. ОСОБА_1 не вчиняв інших дій щодо повідомлення банку про шахрайські дії щодо його рахунку, хоча уся необхідна інформація про можливі способи повідомлення банку наявна на сайті банку, та є доступною для невизначеного кола осіб.
Щодо звернення відповідача в правоохоронні органи щодо вчинення невідомими особами шахрайських дій з його картковим рахунком, то районний суд дійшов вірного висновку, що сам по собі факт звернення до правоохоронних органів та наявність кримінального провадження не може свідчити про вчинення щодо відповідача кримінального правопорушення, оскільки не встановлено ні факт вчинення кримінального правопорушення, ні винну особу. Відтак, відповідачем не доведено, що списання коштів з його особового рахунку відбулося в результатів дій чи бездіяльності третіх осіб.
Заперечуючи нараховану банком суму заборгованості за кредитом апелянт зазначив, що така не доведена належними та допустимими доказами; крім того, банк безпідставно продовжував нараховувати відсотки на суму несанкціонованого перерахування коштів з його карткового рахунку.
Однак такі доводи скарги суд вважає безпідставними, оскільки заборгованість по тілу кредиту розрахована банком згідно умов укладеного договору, позовних вимог про стягнення відсотків банк не пред'являв.
Зважаючи на вказане колегія суддів вважає за можливе в цілому схвалити мотиви суду першої інстанції щодо розгляду усіх позовних вимог, викладені в оскаржуваному рішенні, вважаючи такі належними та відповідними до встановлених обставин справи, без додаткового дублювання.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 23 червня 2023 року.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 23 червня 2023 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді Я.А. Левик
М.М. Шандра