Копія Справа №678/871/23
Провадження №2-о-678-38/23
про передачу справи за підсудністю
29 червня 2023 року смт.Летичів
Суддя Летичівського районного суду Хмельницької області Цибульський Д.В., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 , представник заявниці - адвокат Ксьондзик Юрій Юрійович, заінтересована особа: Дунаєвецька міська рада Хмельницької області про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
28.06.2023 року до суду надійшла вищевказана заява представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Ксьондзика Ю.Ю. якій вони просять встановити факт, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є членом сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , вела з ним спільне господарство і мала взаємні права та обов'язки.
Дослідивши матеріали заяви під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засадах цивільного судочинства, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, це підсудність.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати цивільне провадження. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна цивільна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч.1 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
А відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст.24 Конституції України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і відповідною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Так, ч.1 ст.27 ЦПК України, визначено правило загальної територіальної підсудності, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, пред'являється до суду за місцем її проживання.
Судом встановлено, що відповідно до поданої заяви заявниця ОСОБА_1 зазначає адресу проживання АДРЕСА_1 , однак за даною адресою не зареєстрована, тимчасову реєстрацію (декларацію міста проживання) також не оформляла.
Згідно долученої до матеріалів заяви довідки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Дунаєвецької міської ради Чекмана В. №105 від 26.05.2023 року встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , проживає без реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до долученого до матеріалів заяви копії паспорту заявниці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого Дунаєвецьким РС УДМС України в Хмельницькій області 23.01.2015 року, остання зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .
Реєстрація проживання або перебування фізичних осіб на території України регулюється Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та постановою КМУ від 07.02.2022 року №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», якою затверджено ПОРЯДОК декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Згідно із п.1 Порядку цей порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Згідно із п.3 Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Згідно із п.4 Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно із п.5 Порядку громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні. У разі коли особа, місце проживання якої задекларовано/зареєстровано, декларує або реєструє нове місце проживання з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (перебування), заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання не подається. При цьому внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання здійснюється на підставі повідомлення органу реєстрації про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи із зазначенням дати зняття з місця проживання.
Згідно із п.25 Порядку орган реєстрації у день надходження декларації або на наступний робочий день у разі коли декларація надійшла у неробочий час, здійснює декларування місця проживання особи або приймає рішення про відмову у декларуванні місця проживання (далі - рішення про відмову) в установленому законодавством порядку.
Враховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання,так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов'язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи, а також надання відомостей про це без згоди особи у передбачених законом випадках. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді №132498 від 29.06.2023 року на запит судді з Єдиного державного демографічного реєстру, встановлено, що заявниця по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , що також підтверджується копією паспорту заявниці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого Дунаєвецьким РС УДМС України в Хмельницькій області 23.01.2015 року.
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Тобто вказана заява підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області (місцезнаходження м.Вінниця, вул.Грушевського, 17, Вінницької області, п.і.21050).
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше 5 днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше 5 днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи вище наведене, відсутність обставин, передбачених нормами ЦПК України, справа не підсудна Летичівському районному суду Хмельницької області, та її необхідно надіслати за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області (місцезнаходження м.Вінниця, вул.Грушевського, 17, Вінницької області, п.і.21050).
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.27, 31, 32, 187, 258, 260, 316, 353, 354 ЦПК України, суддя
постановив:
Цивільну справу №678/871/23 (провадження №2-о-678-38/23) за заявою ОСОБА_1 , представник заявниці - адвокат Ксьондзик Юрій Юрійович, заінтересована особа: Дунаєвецька міська рада Хмельницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, надіслати за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області (місцезнаходження м.Вінниця, вул.Грушевського, 17, Вінницької області, п.і.21050).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 29 червня 2023 року.
Суддя: підпис Д.В.Цибульський
Суддя Летичівського районного суду
Хмельницької області Д.В.Цибульський