Справа № 597/1079/23
Провадження №3/597/1067/2023
"28" червня 2023 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
28.06.2023 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області від відділення поліції № 4 (м.Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області повторно надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №735997 від 28.04.2023 року ОСОБА_1 20.04.2023 року о 11 годині 00 хвилин у АДРЕСА_1 , перебуваючи у нетверезому стані, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 за місцем їх спільного проживання домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився.
Згідно зі ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст.173-2 КУпАП, розглядаються протягом доби. При цьому відповідно до ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності за ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.
Суддя звертає увагу, що поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи. Практика Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року зазначено, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, зважаючи на встановлений законом скорочений термін розгляду вищевказаної справи про адмінстративне правопорушення, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган та (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка складала протокол; відомості про особу порушника, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” №2229-VIII від 17.01.2019 року в редакції від 01.01.2020 року домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.3 вищевказаного Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб батьки (мати, батько) і дитина (діти).
15.05.2023 року, 26.05.2023 року, 07.06.2023 року та 14.06.2023 року постановами Заліщицького районного суду Тернопільської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП поверталися відділенню поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області для належного доопрацювання, оскільки з матеріалів адміністративної справи не вбачається і для суду неможливо встановити, чи є ОСОБА_1 суб'єктом відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення згідно з п.7 ч.2 ст.3 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, а саме: відсутні будь-які докази в підтвердження того, що правопорушник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 . Крім наведеного, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №735997 від 28.04.2023 року адміністративне правопопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинено ОСОБА_1 20.04.2023 року. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що особу, яка вчинила правопорушення, було виявлено працівниками поліції 20.04.2023 року, що стверджується поясненнями правопорушника ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 від 20.04.2023 року, однак протокол про адміністративне правопорушення датовано 28.04.2023 року, що свідчить про порушення уповноваженими службовими особами відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільської області строків, встановлених ст.254 КУпАП.
28.06.2023 року матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП повторно надійшли до Заліщицького районного суду Тернопільської області, однак недоліки, вказані у постанові, не усунуто.
Крім наведеного, суддя звертає увагу, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП становить: об'єкт, яким виступають суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку; об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у діянні (дії або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; суб'єкт даного адміністративного правопорушення загальний, а суб'єктивна сторона виражається у формі умисної вини та необережності.
Самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, тільки тоді, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу закону вбачається, що наслідком вчинення особою дій, передбачених даною статтею, є саме завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого, відтак для встановлення наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, небхідно, передусім встановити причинно-наслідковий з'язок між діями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та шкодою, яка була завдана потерпілому.
При цьому фабула, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №735997 від 28.04.2023 року, є неконкретизованою, оскільки жодних відомостей про те, в чому саме виразилося психологічне насильство та які наслідки воно спричинило потерпілій, у протоколі не наведено, а лише міститься констатація абстрактного факту вчинення домашнього насильства потерпілій шляхом образ нецензурною лайкою та погроз фізичною розправою,
За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п.282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитисянакористь цієї особи.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме: ст.ст.9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням досліджених у судовому засіданні обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, тому справу відносно нього за вказаною статтею слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення).
А, тому, керуючись ст.ст.247, 251, 252, 266, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Шевчук В.М.