Справа № 466/5599/23
22 червня 2023 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Невойта П.С.,
секретаря судового засідання Семків Х.І.,
справа 466/5599/23
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синельник Юлії Миколаївни щодо неналежного виконання судового рішення,-
за участі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
29.05.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із скаргою, в якій просять суд визнати неналежним виконання рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 22.08.2022 у справі 466/1270/22 2/466/1309/22 державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синельник Юлією Миколаївною та зобов'язати державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синельник Юлію Миколаївну надіслати заявникам інформацію про хід виконавчого провадження.
Свої вимоги мотивують тим, що на виконанні у Печерському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №69982582 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АВТО ГРУП» на користь ОСОБА_2 сплачені за договором кошти у розмірі 153978,80 грн. (сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень вісімдесят копійок) та моральну шкоду у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.
Зазначають, що державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синельник Ю.М. неналежно здійснюється виконання рішення, виконавець не надає відповіді на запити щодо виконавчого провадження
Вважають таку бездіяльність неправомірною та просить скаргу задовольнити .
Ухвалою від 30.05.2023 суд прийняв скаргу та відкрив провадження у справі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 скаргу підтримали, просили задовольнити.
Державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синельник Ю.М. в судове засідання не прибула, причин неприбуття до суду не повідомила, заяв і клопотань не подавала.
Відповідно до ч. 2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення скаржників, дослідивши матеріали скарги та встановивши її дійсні обставини, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що на виконанні у у Печерському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №69982582 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АВТО ГРУП» на користь ОСОБА_2 сплачені за договором кошти у розмірі 153978,80 грн. (сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень вісімдесят копійок) та моральну шкоду у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.
Постановою від 05.10.2022 державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синельник Ю.М. відкрито виконавче провадження 69982582 на підставі рішення Шевченківського районного суду справа №466/1270/22/арк.спр.12/.
03.03.2023 та 25.04.2023 ОСОБА_1 письмово зверталася до державного виконавця з заявами, щоб повідомила про хід виконання рішення, вчиненні виконавцем дії, однак відповіді не отримала.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України та законам України.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч.2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»). Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом (ч.2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»).
Згідно ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження», заходи для виконання рішення суду.
У пункті 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 1 Закону N 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону N 1404-VIII).
Стаття 5 Закону N 1404-VIII визначає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Разом з тим, станом на день звернення зі скаргою до суду, виконавцем не вчинено жодних дій щодо виконання рішення.
Суд витребовував матеріали виконавчого провадження, одна суду такі надані не були. Також жодних письмових пояснень на скаргу подано не було.
Законодавством покладено контроль за виконанням судового рішення на суд.
Враховуючи вищенаведене, виходячи із заявлених вимог скарги, встановлених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства, суд вважає вимоги скарги підставними та підлягають до часткового задоволення, оскільки державним виконавцем не надано відповіді щодо здійснення виконавчого провадження.
Керуючись ст. 447, 451 ЦПК України, суд,
постановив:
скаргу задовольнити.
Зобов'язати державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синельник Юлію Миколаївну надіслати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інформацію про хід виконавчого провадження та вчинення заходів щодо примусового виконання рішення.
Про результат виконання ухвали повідомити суд у десятиденний термін з дня виконання ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П. С. Невойт