61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
12 квітня 2010 р.Справа № 2-а-792/09/1629
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі на постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 14.10.2009р. по справі № 2-а-792/09/1629
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання дій щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії,
Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 14.10.2009року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області по нарахуванню та виплаті щомісячної основної пенсії, яка на момент виплати була менша 6, 8 мінімальних пенсій за віком (в залежності від групи інвалідності), незаконними. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області по нарахуванню та виплаті щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка на момент виплати була менша ніж 50 %, 75 % мінімальної пенсії за віком (в залежності від групи інвалідності), незаконними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області провести з 13.06.2006 року перерахунок щомісячної основної державної пенсії по інвалідності як інваліду 3 групи , щодо захворювання якого встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6, а з 19.03.2007 року як інваліду 2 групи, щодо захворювання якого встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком на час виплат, встановленої законом відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провести відповідні виплати за період часу з 13.06.2006 року до 30.06.2009 року, за виключенням періоду з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області провести з 13.06.2006 року перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю як інваліду 3 групи, щодо захворювання якого встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 50 відсотків, а з 19.03.07 року як інваліду 2 групи, щодо захворювання якого встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком на час виплат, встановленої законом відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вести відповідні виплати за період часу з 13.06.2006 року до 30.06.2009 року, за виключенням періоду з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області, не погоджуючись з зазначеною постановою, подало апеляційну скаргу, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права , посилаючись на те , що призначення основної та додаткової пенсії проводилось згідно чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову , якою частково задоволено позовні вимоги , прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
ОСОБА_2 заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , просить суд апеляційної інстанції постанову залишити без змін , а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заперечення проти задоволення апеляційної скарги.
Інші сторони в судове засідання не явилися, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, - неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню .
Колегія суддів відповідно до ст. 195 КАС України переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги. Доводів щодо позовних вимог , які не задоволенні судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Позивач постанову в частині відмови у позові не оскаржив.
Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсі в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діючому законодавству з 13.06.2006року до 30.06.2009р. за виключенням періоду з 01.01.2008р. по 22.05.2008року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групах інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, IІI групах інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам 3 групи - 50 %, а інвалідам 2 групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231 -V встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього ст. 1 вказаного Закону державні соціальні гарантії- встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум -вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.
Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»), яка діє з 31 березня 2005 року, передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законами України «Про Державний бюджет на України на 2006 рік» від 25.12.2005 року № 3235-ІУ, «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107-УІ , «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року №835-УІ встановлено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність на 2006 рік: з 1 січня -350 грн., з 1 квітня - 359 грн., з 1 жовтня - 366 грн., на 2007рік: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн., на 2008 рік: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по НІ групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності-120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності-110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам-70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.
Таким чином, положення п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”від 28.12.2006 р. № 107-VI, втратило чинність 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р.К 231-У.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно статті 58 Закону України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня -481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»прожитковий мінімуму на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до положень ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що позивач приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, у зв'язку з цим йому було видано Полтавською обласною державною адміністрацією посвідчення серії А № 014088435581 виданим 29.06.2006 року.
Згідно довідок Полтавської обласної МСЕК з 13.06.2006 року позивачу встановлена З група інвалідності.
З 19.03.2007 року позивачу встановлена 2 група інвалідності, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та встановлено 70 % втрати працездатності. На підтвердження даного факту Чорнухинським районним управлінням соціального захисту населення Чорнухинської райдержадміністрації йому було видано посвідчення серії Б № 506254 від 19.03.2007 року.
В зв'язку з цим, колегія суддів відзначає також, що відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Колегія суддів вважає, що дії відповідача по виплаті основної та додаткової пенсій у розмірах, які не відповідають встановленим статтями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є такими, що порушують конституційні права позивача на здоров'я та належний соціальний захист.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача щодо застосування до спірних правовідносин постанову Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2008 року № 1, оскільки положення даної постанови звужують обсяг встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На підставі вищевикладеного та встановленого, колегія суддів дійшла висновку , що позивач має право на призначення та отримання пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, за період, коли йому було встановлено 2 групу інвалідності, та право на призначення та отримання пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, за період, коли йому було встановлено 3 групу інвалідності.
Стосовно посилань відповідача в апеляційній скарзі на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом колегія суддів зазначає , що оскільки державний орган, а не громадянин повинен проводити і відповідати за розрахунок сум що підлягає виплаті, крім того дійсно, ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідності до ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Також, необхідно врахувати положення ч. 1, 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначено, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу.
Тобто, майно у визначенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права - належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.
Крім того, згідно ст. 268 ЦК України позовна давність за шкоду спричинену здоров'ю відшкодовується не залежно від термінів давності. Саме в зв'язку з ушкодженням здоров'я передбачені компенсаційні виплати для осіб які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Тобто, в даному випадку суд першої інстанції не повинен був при розгляді даного спору відмовляти в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом, передбаченим ст.. 99,100 КАС України.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
На підставі встановлено , колегія суддів зазначає , що доводи апеляційних скарг є помилковими та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.
Керуючись ч. 2 Закону України № 1691-VI, ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі залишити без задоволення.
Постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 14.10.2009р. по справі № 2-а-792/09/1629 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя< підпис >Мельнікова Л.В.
Судді< підпис >
< підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 19.04.2010 р.