22 червня 2010 р.Справа № 2-а-440/09/1515
Категорія:2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Рідник І.Ю.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого -Коваля М.П.
суддів - Потапчука В.О.
-Семенюка Г.В.
при секретарі -Пасинковій В.Е.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 липня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 липня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області щодо невиплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії, що передбачено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з визначеного законодавством розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії, у відповідності ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з визначеного законодавством розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплаченого у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” №530 від 28 травня 2008 року підвищення до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В іншій частині позивних вимог -відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що щомісячна соціальна грошова допомога нараховувалася відповідно до чинного законодавства.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази,проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі Закону) від 18 листопада 2004 року, дітям війни, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Позивачу вищезазначене підвищення у 2006, 2007 та 2008 році не виплачувалось.
Вирішуючи питання про можливість задоволення позовних вимог позивача за 2006 рік суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідні умови не настали. Законом України від 19 січня 2006 року №3367-VI внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, а тому суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову щодо підвищення пенсії за 2006 рік.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідачем вказане підвищення позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в межах бюджетного року не перераховано і не виплачувалось.
Як вбачається з матеріалів справи позивач дізнався про належні йому виплати як «дитині війни»та про порушення прав після висвітлення подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України від 09 липня 2007 року. Але Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області заяви до суду про застосування приписів ст.ст. 99, 100 КАС України ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надавало. Посилання на приписи ст.ст. 99, 100 КАС України також не міститься ні в запереченнях на позов ні в апеляційній скарзі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-УІ підпунктом 2 пункту 41 розділу II внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких «дітям війни»(крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а отже лише з 22.05.2008 року позивач має право на підвищення пенсії за 2008 рік.
Враховуючи вищевикладене, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для застосування ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки останнє можливо лише за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія ,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 липня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»-залишити без задоволення, а постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 липня 2009 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.
Головуючий: /М.П. Коваль/
Суддя: / В.О. Потапчук /
Суддя: / Г.В. Семенюк /