08 вересня 2010 р.Справа № 2-а-5258/09/1470
Категорія: 6.13Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Коваль М.П.
при секретаріМельник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області на Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року по справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі про включення в акт щомісячної звірки суму виплаченої допомоги на поховання,-
встановиЛА:
Позивач, Управління пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі про включення в акт щомісячної звірки суму виплаченої допомоги на поховання.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року закрито провадження у справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі про включення в акт щомісячної звірки суму виплаченої допомоги на поховання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Не погодившись з Ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що Ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року винесена з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 1 Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, передбачених законом.
Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган державної влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, як це передбачено частиною 2 статті 18 цього Кодексу.
Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001 року, у підпунктах "г" та "д" пункту 1 частини першої зазначеної статті передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтею 46 цього Закону та статтями 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон про страхові тарифи) встановлено, що збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону про страхові тарифи Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні пільги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Отже, спір, що виник між сторонами, відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому його розгляд повинен був здійснюватися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України (ч. 3 Оглядового листа Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами приписів Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення юрисдикції адміністративних справ (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)»від 21.12.2007 року № 1329/9/1/13-07.
Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв Ухвалу від «02»березня 2010 року про закриття провадження по справі 2-а-5258/09/1470 із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи (п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України).
З огляду на вищевикладене та п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 202 КАС України, - Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області на Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року по справі № 2-а-5258/09/1470, - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року по справі № 2-а-5258/09/1470 скасувати, та направити справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі про включення в акт щомісячної звірки суму виплаченої допомоги на поховання до суду першої інстанції для розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Ухвалу складено у повному обсязі -09 вересня 2010 року.
Головуючий суддяГ.В. Семенюк
суддяВ.О. Потапчук
суддяМ.П. Коваль
< Текст >