Справа: № 2а-10598/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
при секретарі Вечер А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування рішення, -
У серпні 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001222202/0 від 30 липня 2009 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.07.2009 року по 23.07.2009 року. Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 440/1-22-02-31871186 від 23.07.2009 року.
На підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідач виніс рішення № 0001222202/0 від 30.07.2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24497,59 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та компанією «GARDNER DENVER LIMITED»(Великобританія) було укладено контракт № 575-06/СІ від 18.05.2007 року на купівлю обладнання. Відповідно до п. 5.2 та 4.1.1 договору, обладнання, що є предметом зазначеного контракту, повинно було бути поставлено на протязі 180 днів від дати здійснення покупцем першої часткової оплати вартості обладнання.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно з п. 1.5 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється виключно за наявності ліцензії.
Обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку Державної податкової адміністрації України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономічними договорами резидентів, визначеними статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензії Національний банк України не розглядатиме.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяв позивача та остаточних висновків Державної податкової адміністрації України, Національний банк України надав індивідуальні ліцензії № 427 від 10.09.2007 року, № 428 від 10.09.2007 року, № 583 від 30.10.2007 року.
16.01.2008 року позивачем було отримано лист від компанії «GARDNER DENVER LIMITED»з повідомленням про затримку поставки обладнання на строк до 18 січня 2008 року (без врахування часу необхідного для транспортування обладнання на території України). Затримка у поставці обладнання була викликана обставинами непереборної сили у вигляді повені, яка склалася в м. Глосестері та тривала в період з 20.07.2007 року по 31.07.2007 року. Факт наявності обставин непереборної сили підтверджується сертифікатом Брістольської торгово - промислової палати від 02.01.2008 року та апостильованим сертифікатом від 04.01.2008 року (копії долучено до матеріалів справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що пеня за порушення встановлених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю. Оскільки за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності законодавством встановлена адміністративно-господарська санкція у вигляді пені, то до такого порушення не можуть застосовуватися законодавчі акти, що регулюють питання оподаткування та встановлюють відповідальність за їх порушення.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, дата виявлення відповідачем порушення позивачем строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»- 13.11.2008 року (згідно з довідкою відповідача № 502/1-23/06/31871186 від 13.11.2008 року). Отже, гранична дата застосування адміністративно - господарських санкцій, відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, починаючи з дня виявлення факту правопорушення - 13.05.2009 року, в той час як дата завершення порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності за зовнішньоекономічним контрактом - 08.02.2008 року.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення було порушено граничні строки для застосування адміністративно - господарських санкцій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції -без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г.