Номер провадження № 1-кп/243/661/2023
Номер справи 243/2500/23
28 червня 2023 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні дистанційно за допомогою відео конференції з використанням власних технічних засобів на підставі наказу Голови суду № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року кримінальне провадженнявнесене в ЄРДР за №62023050010001950 від 21 червня 2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Острогірське Врадіївського району Миколаївської області, громадянин України, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, номер обслуги мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат»,який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,-
В провадження Слов'янського міськрайонного суду надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження про можливість призначення судового розгляду, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Слов'янському міськрайонному суду, підстав для прийняття рішень про закриття провадження по справі або повернення обвинувального акту, а також зміни обвинуваченому заходів кримінального провадження немає.
На адресу суду від прокурора надійшло клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивоване тим, що останній обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що є тяжким злочином, та існують всі підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України. Зокрема зазначив, що існує ризик переховування від суду, так як сукупність зібраних доказів дає достатні пістави обвинувачувати ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, за який
передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Обвинувачений розуміє, що він вчинив тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), у зв'язку з чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним, може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних дій та рішень в розумні строки.
Також, на думку прокурора, ОСОБА_4 має можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_6 отримавши доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, володіє інформацією стосовно свідків у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від показів. У разі невжиття заходів обмеження комунікації та пересування ОСОБА_6 , являючись військовослужбовцем повинен буде повернутися до розташування військової частини, де матиме безпосередню можливість впливати на свідків вчиненого ним кримінального правопорушення, які є його співслужбовцями. Про неможливість запобігти вказаному ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) свідки обвинувачення ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу судового рішення.
Також має місце ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, що обвинувачений вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов'язків на бойових позиціях в умовах воєнного стану, тим самим може самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину (ст. ст. 407, 408 КК України). Крім того, бажання обвинуваченого уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.
На сьогодні до суду направлений обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії,
передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Враховуючи, що положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з
прав людини» є джерелом права.
Так у своїх рішеннях, а саме «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт
доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
З огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Ризик можливого переховування від суду обумовлений тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Саме той факт, що за скоєння вказаного злочину йому можливо буде призначено покарання, передбачене санкцією статті у виді позбавлення волі на тривалий час, може побудити його на спробу ухилення від суду. Таким чином, обмеження права ОСОБА_4 на свободу у даному випадку на теперішній стадій судового розгляду є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб запобігти вказаним ризикам.
Суд також у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув й альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, які передбачені ст.176 КПК України. Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб із визначенням розміру застави.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на це, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, потребує від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що є тяжким злочином, з урахуванням особи обвинуваченого, його рівня матеріального забезпечення як військовослужбовця, суд вважає за доцільне визначити йому також заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 372 150 грн. 00 коп.
Суд вважає, що застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
У разі внесення застави, обвинувачений зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька покладених на нього обов'язків.
В разі невиконання обов'язків застава звертається в доход держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314, 317, 176-178,183,331,372,376 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402КК України, прийняти до провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402КК України до судового розгляду у закритому судовому засіданні дистанційно за допомогою власних технічних засобів у режимі відео конференції на 15 годину 00 хвилин 17 липня 2023 року.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та інших осіб, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Проводити судове засідання, призначене на 15 годину 00 хвилин 17 липня 2023 року, за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в режимі відео конференції у системі EasyCon, проведення якої доручити гауптвахті Військової служби правопорядку у Зброїних силах України.
.Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку у Зброїних силах України. на строк 60 днів, - з 28 червня 2023 року до 26 серпня 2023 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі 150 (сто п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п'ятдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали до 26 серпня 2023 року включно.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою прокурора або
суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 26 серпня 2023 року включно.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладених на нього вищевказаних обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому та начальнику гауптвахти Військової служби правопорядку у Зброїних силах України.
. Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою - з моменту отримання копії такої ухвали.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1