Справа № 127/2899/23
Провадження № 1-кп/127/90/23
28.06.2023 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2023 р. за № 12023025020000010, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, одруженого, не працюючого, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», перебуваючи на вул. Нагірній в м. Вінниці, знайшов поліетиленовий згорток, замотаний в жовту ізолюючу стрічку, із психотропною речовиною, обіг якої обмеджено, - амфетаміном, який ОСОБА_3 помістив до лівої верхньої кишені куртки, в яку був одягнутий, здійснивши таким чином, його незаконне придбання, та який надалі зберігав при собі, без мети збуту.
В подальшому, 05.01.2023 року ОСОБА_3 , незаконно зберігаючи психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, при собі, перебуваючи на вул. Нагірній, буд. 1 в м. Вінниці, був зупинений працівниками поліції, на запитання яких про наявність у нього заборонених речовин повідомив про їх наявність, після чого під час проведення огляду місяці події 05.01.2023 року в період часу з 15 год. 31 хв. по 15 год. 37 хв. в присутності понятих, ОСОБА_3 добровільно видав із лівої верхньої кишені куртки, в яку був одягнутий, поліетиленовий пакет замотаний в жовту ізолюючу стрічку із порошкоподібною речовиною, який було вилучено.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-23/324-НЗПРАП від 17.01.2023 в наданій на експертизу порошкоподібній речовині, масою відповідно: 2,5180 г міститься кофеїн, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, не відноситься та психотропна речовина, обіг якої обмежено, - амфетамін. В досліджуваній речовині, масою 2,5180 г маса амфетаміну становить 1,5848 г.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та показав, що дійсно вчинив злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. У вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить суворо його не карати та призначити мінімальне покарання у виді штрафу. Враховуючи його матеріальне становище, просить розстрочити виплату штрафу на строк один рік.
Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення злочину, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховуючи положення статті 12 Кримінального кодексуУкраїни, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, непрацюючий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається та завіряє суд, що подібне більше не повториться.
Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде менш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин, а саме, покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 309Кримінального кодексу України, та з урахуванням майнового стану особи суд вважає за доцільне призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
При визначенні розміру штрафу суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також майновий стан обвинуваченого.
Суд не вбачає підстав для застосування більш суворого покарання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2023 року на майно, яке вилучено під час огляду місця події 05.01.2023, а саме: поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною, який було поміщено до спеціального пакету №7357379, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Крім того, на підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта № СЕ-19/102-23/324-НЗПРАП від 17.01.2023 року в розмірі 1 887 грн. 80 коп.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.
Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
На підставі ч. 4 ст. 53 Кримінального кодексу України розстрочити виплату штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. строком на один рік рівними частинами в сумі 2 833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн. 35 коп. щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1 887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 80 коп.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2023 року на майно, яке вилучено під час огляду місця події 05.01.2023, а саме: поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною, який було поміщено до спеціального пакету №7357379, - скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною, поміщений до спеціального пакету №7357379, який, відповідно до постанови слідчого про визнання речовим доказом від 06.01.2023 та квитанції №772 (без дати), переданий до камери зберігання речових доказів відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя