Справа № 156/824/22 Провадження №33/802/396/23 Головуючий у 1 інстанції:Бєлоусов А. Є.
Доповідач: Борсук П. П.
27 червня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П. П., з участю секретаря Мельник О. М., захисника Улибіної-Вельгус М. В., особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Улибіної-Вельгус М. В. на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2022 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацевлаштованого, мешканця: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20 год. 08 хв. на автодорозі м. Нововолинськ - смт Благодатине керував автомобілем, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, тест на стан алкогольного сп'яніння проводився в КНП "Іваничівська БПЛ", чим порушив вимоги, передбачені п. 2.9 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник ОСОБА_3 оскаржує його з мотивів незаконності, неповноти судового розгляду. Вважає постанову необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а її висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Місцевим судом надано неправильну оцінку доказам у справі, оскільки її підзахисний за обставин, викладених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення серії ДПР18 № 230343 від 11.12.2022, знаходився у іншому місці та не керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Жодними належними, допустимими доказами не підтверджується і не засвідчується факт вчинення ним адміністративного правопорушення, зокрема, на відео не зафіксовано його присутності під час зупинки працівниками поліції автомобіля «Opel Vectra», р.н. НОМЕР_1 та під час складання адміністративних матеріалів.
Зазначені обставини свідчать про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення іншою особою.
Крім того, судовий розгляд адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_2 був проведений за його відсутності, без належного повідомлення про час, місце та дату розгляду, оскільки номер телефону та адреса проживання, яка міститься в матеріалах справи, належить іншій особі, а саме ОСОБА_4 .
Враховуючи вказане вище, апелянт просить постанову судді місцевого суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім цього захисник просить поновити пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження постанови суду, так як про її існування ОСОБА_2 дізнався лише 29 травня 2023 року, після чого 01 червня 2023 року між останнім і нею було укладено договір про надання правової допомоги, а 07 червня 2023 року подано апеляційну скаргу.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, суд дійшов наступного висновку.
Враховуючи, що ОСОБА_2 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, про існування постанови суду від 23 грудня 2022 року, як стверджує апелянт, він дізнався 29 травня 2023 року через застосунок «Дія», після чого 01 червня 2023 року між першим і адвокатом Улибіною-Вельгус М. В. було укладено договір про надання правової допомоги, яка апеляційну скаргу подала 07 червня 2023 року, тому строк апеляційного оскарження постанови слід поновити, оскільки суд визнає причини пропуску цього строку поважними.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Так, відповідно Інструкції з оформлення матеріалів адміністративного правопорушення в органах поліції №1376 від 06.11.2015 року зокрема встановлення фактичних обставин та особистих даних особи стосовно якої складено протокол, покладається на особу уповноважену на складання протоколу які підтверджуються також підписом такої особи.
Апеляційним судом встановлено, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи, суперечить матеріалам справи та дослідженим апеляційним судом доказам.
Доводи апелянта про наявність підстав для скасування постанови суду та закриття провадження в справі знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Як показав в судовому засіданні апеляційного суду допитаний поліцейський СРПП ВПД № 1 (сел.. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Мартинюк Н. І. під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення особу ОСОБА_2 встановлено зі слів останнього та перевірено в базі даних «ІТС ІПНП». В суді апеляційної інстанції поліцейський беззаперечно вказав, що транспортним засобом за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення керувала зовсім інша особа, а не ОСОБА_2 .
З вищевикладеного вбачається, що протокол складений щодо особи, яка правопорушення не вчиняла.
Крім того, апелянтом надано ряд інших доказів, що у своїй сукупності спростовують вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Закрема, копією довідки старости Старостинського округу Благодатне стверджується, що за адресою АДРЕСА_1 (дана адреса зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення) проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а громадянин ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони видану командиром військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_5 , ОСОБА_2 в період з 25.10.2022 по 15.04.2023 та з 26.04.2023 і по даний час брав та бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Таким чином, ОСОБА_2 не міг фізично знаходитися 11 грудня 2022 року за обставин вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 230343, складеного 11.12.2022 о 21 год 12 хв.
Крім того, з метою встановлення дійсності пояснень та доводів захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційним судом було досліджено відеозапис з боді-камери працівників поліції, який наявний в матеріалах справи. З цього відеозапису окрім іншого вбачається, що особа яка керувала транспортним засобом представилася як ОСОБА_2 . Проте, порівнявши зображення на відео з паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 виданого на ім'я ОСОБА_2 , а також фотографією, долучену захисником до апеляційної скарги, апеляційний суд встановив, що на відеозаписі з боді-камери відображено не ОСОБА_2 , а взагалі іншу особу, яка керувала транспортним засобом.
Також слід зазначити, що начальником САП Володимирського РВП ГУНП у волинській області Олександром Барило прийнято рішення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 729988 від 11.12.2022 винесеної щодо громадянина ОСОБА_2 за порушення вимог ч. 1 ст. 121-3, ч.1 ст.126 та ст. 125 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу на суму 1190 грн і закриття справи про адміністративне правопорушення з мотивів неналежного встановлення працівниками поліції особи правопорушника.
Отже, сукупність досліджених судом апеляційної інстанції даних, в тому числі викладених у скарзі доводів захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Улибіної-Вельгус М. В. та пояснень поліцейського Мартинюка Н. І. вказує на те, що працівниками поліції не було належним чином встановлено особу правопорушника, що потягло за собою безпідставне притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінивши наявні докази, апеляційний суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим постанову судді суду першої інстанції слід скасувати як незаконну, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо останнього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити захиснику Улибіній-Вельгус М. В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Іваничівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника Улибіної-Вельгус М. В. задовольнити.
Постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2022 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Копію постанови також надіслати до Управління патрульної поліції у Волинській області для відому та вжиття заходів щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за обставин, викладених в протоколі серії ДПР18 №230343 від 11 грудня 2022 року.
Суддя Волинського апеляційного суду П.П. Борсук