Справа: №2а-12185/09/2670 Головуючий у 1- й інстанції Келеберда В.І.
Суддя - доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
25 серпня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
при секретарі Ломановій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2, якій діє від імені позивача ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного казначейства України, Верховної ради України про визнання незакомини дій та відшкодування шкоди,-
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання незаконними дій Верховної ради України спрямовані на збільшення розміру податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у період з 25.12.2008 року по 26.03.2009 року без дотримання строків та порядку внесення змін до законів України про опадатківання, зобов'язати Державне казначейство України відшкодувати позивачу матеріальну шкоду в розмірі 1560,30 гривень, що була спричиненна незаконими діями Верховної ради.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2009 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, так як позовна заява подано без додержання вимог підсудності, а позивачем оскаржується бездіяльність відповідача, які стосуються інтересів позивача.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги і просив суд скасувати постанову суду першої інстанції направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
До суду апеляційної інстанції інші учасники процесу не з'явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді -скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву в порядку ч.3 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції виходив з вимог ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що справа підсудна Окружному адміністративному суду Автономної республіки Крим, оскільки позивач мешкає в Симферополі.
Однако з такими висновками суду колегія судів не погоджується та заначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є незаконні дії, на думку позивача, стосовно діяльності Верховної Ради України в частині прийняття 25 грудня 2008 року Закону України «Про внесення змін до деяких видів законів України з питань опадатківання»то б то стосуються певного коло осіб..
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України та встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу до суб'єктів владних повноважень віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів, відповідачем по справі є Верховна рада України, яка у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження»від 13 травня 2010 року № 2181-VI внесені зміни до ст. 18 КАС України, відповідно до ч. 4 якої Вищому адміністративному суду України, як суду першої інстанції, підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону адміністративні позови, апеляційні скарги, подані до дня набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, провадження за якими не відкрито, передаються відповідними адміністративними судами до Вищого адміністративного суду України.
Отже, оскільки відповідачем за вказаним позовом є Верховна Рада України, вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі належить до компетенції Вищого адміністративного суду України, до якого судом першої інстанції має бути передано вказану справу.
З вищенаведеного випливає, що справа за позовом ОСОБА_3 до Державного казначейства України, Верховної ради України про визнання незакомини дій та відшкодування шкоди на час прийняття ухвали підсудна Окружному адміністративному суду м. Києва, а тому адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі вимог ч.3 ст.108 КАС України є незаконною та підлягає скасуванню.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
За таких підстав апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції -скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо повернення позовної заяви для подачі до належного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, коллегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, якій діє від імені позивача ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2009 року, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун