28 червня 2023 року м. Київ
Унікальний номер справи № 759/8674/22
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7729/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Твердохліб Ю.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2022 року позивач ТОВ "Новобудова" звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу) (м/м 19 в підземному паркінгу по пр-ту Перемоги, 125 в місті Києві) за період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року з яких основний борг - 17 732,05 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 01.02.2020 року по 01.02.2022 року - 407,56 грн., індекс інфляції за період з 01.02.2020 року по 01.02.2022 року - 1 280,04 грн., а всього 19 419, 65 грн. та судові витрати.
На обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до рішення правління АТ ХК «Київміськбуд» № 42 від 09.03.2005 року, та авізо №302 від 26.07.2006 року, підземний паркінг за вказаною адресою переданий ТОВ «Новобудова» в експлуатацію та обслуговування. ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу. 05 вересня 2006 року між сторонами укладено договір про надання послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу), згідно якого відповідач зобов'язався щомісячно у термін до 20 числа сплачувати кошти на утримання машиномісця.
ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання за договором, не здійснював систематичну оплату наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року у розмірі 17 732,05 грн. (а.с. 1-4).
12 жовтня 2022 року до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву у якому він просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що позовні вимоги не відповідають дійсним правовідносинам. Відповідно до додатку № 1 до договору від 05.09.2006 року вартість послуг в опалювальний період складає 253,26 грн., а в літній 184,87 грн. Будь які зміни, доповнення до вказаного договору та додатку з 05.09.2006 року по даний час ним не погоджувались та не вносились. У зв'язку з чим, ним щомісячно здійснювалась та здійснюється оплата коштів у відповідність до умов договору. Вважає, що ним виконуються взяті на себе зобов'язання, щодо сплати коштів, а позов жодним чином не обґрунтовує визначену суму заборгованості та не долучає належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на обслуговування його машиномісця. Розрахунки здійснені ТОВ "Новобудова" здійснено самочинно, в односторонньому порядку, без погодження сторін. На підтвердження вартості наданих послуг надано договір на вивезення твердих побутових відходів і акти виконаних робіт, однак вони стосуються житлового будинку по АДРЕСА_1 та відомостей щодо паркінгу не має. Із долучених договорів з відповідними організаціями на надання послуг зазначена сума, яка не відповідає у долучених позивачем розрахунку заборгованості, оскільки в паркінгу усього 63 паркомісця на розділивши суму за вказаними договорами на всіх власників вона не відповідатиме визначеній сумі боргу (а.с. 85-92).
17 жовтня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив від ТОВ "Новобудова", у якій позивач просив задовольнити позов у повному обсязі. Зазначав, що паркінг обладнано відповідно до вимог Державних будівельних норм України «Споруди транспорту, автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ДБР В.2.З.- 15:2007». Для обслуговування паркінгу та утримання його в належному стані, Позивачем укладені договори з підрядними організаціями, зокрема: договір №3218017 про постачання електричної енергії від 02.12.2004 року разом з додатками №4а та №6а, та додатковою угодою від 01.10.2008 року до Договору, договір про постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2018 року, договір №125 ТО на технічне обслуговування автоматичної установки пінного пожежогасіння в приміщеннях паркінгу від 01.02.2011 року разом з копією додаткової угоди №2 від 02.01.2018 року до договору, договір №976 на вивезення твердих побутових відходів від 31.01.2014 року разом з додатком №1 до договору. Витрати з утримання паркінгу протягом спірного періоду розраховувалися, виходячи із фактичних витрат на утримання за попередній період з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість, шляхом ділення на загальну кількість машино-місць у паркінгу, що становить 63 машино-місць. Згідно зі складових (тарифу) вартості послуги по утриманню паркінгу, тариф на 1 паркомісце (з ПДВ) (з приміткою, що вартість комунальних послуг в рахунках на оплату буде визначатися щомісячно згідно фактичних показників приладів обліку за відповідний період) з 01.01.2019 року становить 596,10 грн., з 01.01.2020 року становить 664,68 грн, з 01.01.2021 року становить 818,96 грн та включає: утримання сторожів, утримання електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, електроенергія, технічне обслуговування систем протипожежної автоматики і димовиділення, технічне обслуговування автоматичної установки пінного пожежогасіння, повірка датчиків газосигналізаторів «СО, СН», вивезення побутових відходів, інші витрати (заміна лед-ламп).
З 2005 року Товариством змінювалися вартість та складові тарифу на послуги з утримання паркінгу з метою їх адаптації до сучасних умов, та у зв'язку із постійним підвищенням розміру мінімальної заробітної плати, зміною розміру ставки нарахувань єдиного соціального внеску, подорожчанням вартості матеріалів, електроенергії та послуг з вивезення твердих побутових відходів. Про всі зміни співвласники паркінгу повідомлялися шляхом розміщення оголошень в приміщенні паркінгу.
За весь час існування договірних відносин між позивачем та відповідачем, у зв'язку із зміною вартості послуг по утриманню підземного паркінгу з 01 січня кожного наступного року відповідно до ст. 641 ЦК України позивач рахунком за січень здійснювало оферту нової вартості послуг, та відповідна оплата відповідачем рахунку за послугу було прийняттям ним пропозиції (акцепт) нової ціни договору. Проте, з червня 2017 року відповідач припинив сплачувати у повному обсязі, надані ними послуги по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу), що призводить до постійного накопичення заборгованості, та не дає можливості позивачу виконувати свої зобов'язання та покращувати якість послуг. Послуги щодо обслуговування підземного паркінгу, в якому знаходиться машиномісце № НОМЕР_1 у паркінгу, що належать відповідачу, позивач надавав своєчасно та в повному обсязі. Відповідач ухиляється від виконання покладеного на нього обов'язку з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року у розмірі 19 419, 65 грн. (а.с. 110-114).
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року позов ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новобудова» заборгованість за надані послуги по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу) (м/м 19 в підземному паркінгу по АДРЕСА_1 ) за період з 01 лютого 2020 року по 01 серпня 2022 року, з яких основний борг - 17 732,05 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 01 лютого 2020 року по 01 лютого 2022 року - 407,56 грн., індекс інфляції за період з 01 лютого 2020 року по 01 лютого 2022 року - 1 280,04 грн., а всього 19 419,65 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новобудова» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн. (а.с. 121-128).
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року у справі за позовом ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення (а.с. 153-155).
Не погодившись із заочним рішенням суду, 17 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с. 159-169).
Апеляційну скаргу мотивував тим, що відповідач подавав відзив на позовну заяву, а тому були відсутні підстави для ухвалення заочного рішення у справі. Суд першої інстанції не дослідив і не надав належну оцінку доказам позивача на підтвердження заявленої суми заборгованості щодо утримання паркінгу. а позивачем не надано доказів понесення витрат на утримання електромонтера, сторожів, технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовиведення. Судом не враховано односторонню зміну позивачем умов договору в частині вартості наданих послуг не досліджено обґрунтованість і розумність встановлених тарифів, не досліджено можливість віднесення всіх перелічених послуг до житлово-комунальних та не надано оцінки доводам і доказам відповідача. Просив стягнути з позивача 4 269,04 грн. судових витрат понесених у зв'язку із сплатою судового збору.
27 квітня 2023 року представник ТОВ «Новобудова» - Яценко Т.Ю. подала (відправленням поштою, про що свідчить штемпель на конверті поштового відправлення) відзив в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (а.с. 182-188).
02 травня 2023 року від імені відповідача ОСОБА_1 на адресу електронної пошти суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, до якої додані копії звернень і відповіді на звернення відповідача (а.с. 193-202).
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не сплачує платежів, проте користується належним йому на праві власності машиномісцем № НОМЕР_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та входить до складу паркінгу обслуговування якого здійснює позивач, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Колегія суддів погодилась з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі рішення правління AT ХК «Київміськбуд» № 42 від 09 березня 2005 року та авізо № 302 від 26 липня 2006 року підземний паркінг за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 125 переданий в експлуатацію та обслуговування TOB «Новобудова» (а.с. 20-21).
Відповідач ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 .
05 вересня 2006 року між ТОВ «Новобудова» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу), згідно п. 2.1.5. якого відповідач зобов'язався щомісячно у термін до 20-го числа сплачувати кошти на утримання машиномісця (а.с. 22).
На підтвердження заявлених позовних вимог щодо розміру заборгованості, ТОВ «Новобудова» долучено до матеріалів справи: розрахунок витрат на утримання підземної автостоянки, що є додатком № 1 до договору від 05.09.2006 року, розрахунки вартості послуг по утриманню паркінгу (за наявності одного поста охорони), договір про постачання електричної енергії № 3218017 від 02.12.2004 року, додаткову угоду до договору від 02.12.2004 № 3218017 про постачання електричної енергії від 01.10.2008 року, договір № 125 ТО на технічне обслуговування автоматичної установки пінного пожежогасіння в приміщенні паркінгу від 01.02.2011 року та додаткова угода до нього, договір про вивезення твердих побутових відходів № 976 від 01.02.2014 року, розрахунок заборгованості за послуги з утримання машино-місця № НОМЕР_1 , яке розташована за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість з лютого 2020 року по серпень 2022 року складає - 17 732,05 грн. (а.с. 23-47, 50-56).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Новобудова» та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новобудова» заборгованість за період з 01 лютого 2020 року по 01 серпня 2022 року, з яких основний борг - 17 732,05 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 01 лютого 2020 року по 01 лютого 2022 року - 407,56 грн., індекс інфляції за період з 01 лютого 2020 року по 01 лютого 2022 року - 1 280,04 грн., а всього 19 419,65 грн.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суд першої інстанції.
У відповідності із ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч.1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану його послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За положеннями ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України (ч. 2 ст. 509 ЦК України), та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктами 3.1. та 3.2 договору визначено, що власник вносить щомісячно плату за надання послуг по даному договору відповідно до додатку №1 не пізніше 20-го числа поточного місяця на р/р «Виконавця». Вартість комунальних послуг в розрахункових книжках буде визначена згідно показників приладів обліку за відповідний період. За погодження Сторін до даного Договору можуть бути внесені доповнення, додатки в разі зміни мінімальної заробітної плати цін і тарифів на експлуатаційні та комунальні послуги, підтвердженими нормативними документами з дня їх змін.
Відповідно до пунктом 3.1 та Додатку до укладеного між ТОВ «Новобудова і ОСОБА_1 договору про надання послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу) визначено, що власник зобов'язаний вносити щомісячну плату за надання послуг по даному договору відповідно до Додатку № 1, за яким передбачені внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на основі щомісячних, визначених розрахунків із врахуванням змін в нормативній та законодавчій базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, ростом цін на матеріали та ремонт, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони (а.с. 22-26).
Понесення відповідних витрат позивачем за укладеними ним договорами підтверджується матеріалами справи (а.с. 27-58).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки встановлено, що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання по оплаті послуг за договором про надання послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу), суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новобудова» заборгованості за надані послуги по утриманню машиномісця № 19 підземної автомобільної стоянки за період з 01 лютого 2020 року по 01 серпня 2022 року, з яких основний борг - 17 732,05 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 01 лютого 2020 року по 01 лютого 2022 року - 407,56 грн., індекс інфляції за період з 01 лютого 2020 року по 01 лютого 2022 року - 1 280,04 грн., а всього 19 419,65 грн.
Колегія суддів відхилила посилання апелянта на те, що визначена ТОВ «Новобудова» вартість послуг не відповідає умовам договору, ТОВ «Новобудова» самостійно змінило перелік та види послуг та неналежним чином виконує свої зобов'язання, оскільки такі посилання не відповідають матеріалам справи. Розрахунок вартості послуг здійснений відповідно до умов договору про надання послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу) від 05 вересня 2006 року.
Доводів неправильності вищевказаного розрахунку 3% річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач не надав і таких подана ним апеляційна скарга не містить. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачем виконаний з 01 лютого 2020 року до 01 лютого 2022 року, тобто до введення воєнного стану в Україні.
Обставини, на які посилався ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, не є підставою для звільнення його від виконання обов'язку щодо оплати послуг по утриманню паркомісця, оскільки такий обов'язок виникає у нього, як у власника, не залежно від того чи користувалася вона паркомісцем.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті позовних вимог ТОВ «Новобудова».
До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав копії звернень (скарг) та відповідей на них, які не були подані до районного суду та не наведено доказів наявності поважних причин неможливості подання таких доказів до районного суду (а.с. 193-202)
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Поряд з цим, відповідач ОСОБА_1 подавав відзив на позовну заяву в районному суді та мав об'єктивну можливість надати докази до суду першої інстанції.
З огляду на положення ч. 3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхилив посилання апелянта на подані ним до апеляційного суду нові докази, які не були предметом оцінки суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов'язує можливість скасування чи зміни оскарженого рішення, і висновків суду не спростовують, тому в задоволенні скарги слід відмовити на підставі ст. 375 ЦПК України.
На підставі ст. 141 ЦПК України, понесені апелянтом судові витрати відшкодуванню за рахунок позивача не підлягають
З огляду на положення частини 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова