Справа № 371/410/2022 Постанова винесена суддею Каневським В.О.
Провадження № 33/824/2277/2022
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
12 вересня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю ОСОБА_1 та захисника Біленчука С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу на постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 25 липня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. І ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
Постановою судді Миронівського районного суду Київської області від 25 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Як встановив суддя місцевого суду, ОСОБА_1 27 травня 2022 року близько 13 год 20 хв в м. Миронівка Обухівського району Київської області, по вул. Соборності керував транспортним засобом Ford C-Max д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Drager» та у закладі охорони здоров'я водій відмовився у присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , стверджуючи, що постанова Миронівського районного суду Київської області від 25 липня 2022 року прийнята з порушенням норм процесуального права та матеріального закону, без з'ясування фактичних обставин справи та належної оцінки доказів, просить її стасувати та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
За позицією ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, він не вчиняв і в справі відсутні докази його вини у вчиненні такого правопорушення. Зокрема, звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням законодавства (суть правопорушення сформульована незрозуміло, оскільки не зазначено від якого саме огляду відмовився водій (на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння), та який порядок огляду, не вказано про здійснення відеозапису, відсутні відомості про технічний пристрій та носій), при цьому до протоколу, виходячи з його змісту, відеозапис не долучався; письмові пояснення свідків не можуть прийматися до уваги, оскільки свідки не допитувалися в суді, а на місці події він їх не бачив.
Крім того, як зазначає апелянт, працівники поліції: невірно встановили дані про його особу та в порушення вимог ч. 4 ст. 256, ч. 1 ст. 268 КУпАП не роз'яснили йому права, внаслідок чого він був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою; пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Drager Alсotest 3610», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України, а матеріали справи не містять сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, якою мав би проводитись огляд; не видали йому направлення на проходження медичного огляду; в порушення вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП не відсторонили його від керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 також посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ним транспортним засобом, а він таку обставину заперечує. Зазначає, що автомобіль перебував на узбіччі дороги у забороненому для стоянки місці, двигун був вимкнений та в автомобілі працювала аварійна світлова сигналізація, а він ( ОСОБА_1 ) лагодив замок запалення, в той час як в машині перебував його син, який і керував транспортним засобом до даного місця зупинки. Отже працівники поліції взагалі безпідставно звернулися до нього з пропозицією пройти огляд на стан сп'яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Біленчука С.М. на підтримку апеляційних вимог, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За змістом ч. 3, ч. 4 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Такий огляд проводиться не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до п. 6 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженому Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та правильно застосував норми матеріального закону.
З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та змісту судового рішення вбачається, що суддя місцевого суду під час розгляду цієї справи, з огляду на неприбуття в судове засідання ОСОБА_1 , який належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду та не повідомив про причини неявки, дослідив письмові докази та відеозапис, та надавши усім доказам, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, відповідну оцінку, дійшов правильного висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже обґрунтовано піддав його адміністративному стягненню.
Невиконання водієм ОСОБА_1 за обставин, викладених у постанові судді місцевого суду, вимог п. 2.5 ПДР України підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПРІ8 №183035 від 27.05.2022 року, який складений уповноваженою на це особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Зокрема, в протоколі вказані відомості щодо часу та місця керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначені виявлені у нього поліцейським ознаки алкогольного сп'яніння, та дії водія щодо ухилення від огляду, є посилання на порушення вимог п. 2.5 ПДР та норму закону, яка передбачає за це адміністративну відповідальність.
Крім того, протокол складався за участі двох залучених поліцейськими свідків, від ознайомлення з протоколом та отримання його копії ОСОБА_1 відмовився, про що зроблено у протоколі відповідний запис, отже відсутні підстави вважати, що поліцейськими були порушені процесуальні права ОСОБА_1 (а.с. 4);
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які узгоджуються з даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 6-7);
- відеозаписом, де відображені події, які передували складанню поліцейськими щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Такі докази є належними, допустимими та достовірними, узгоджуються між собою та спростовують позицію в суді ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому, та обставина, що суддя місцевого суду безпосередньо не допитав під час розгляду справи свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не може свідчити про неповноту судового розгляду, оскільки письмові пояснення свідків в розумінні ст. 251 КУпАП є самостійними доказами, водночас відеозапис, долучений до протоколу, дає можливість з достатньою повнотою перевірити дотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП і підзаконних нормативних актів та дійти висновку про відсутність порушень під час провадження в справі.
Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, а тому вимоги поліцейських щодо проходження огляду на стан сп'яніння є незаконними, спростовуються відеозаписом з нагрудної відеокамери інспектора патрульної поліції, із якого слідує, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не оспорював факт керування транспортним засобом, а на вимогу працівника поліції, за наявності до того достатніх підстав, пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків відмовився, тобто не виконав вимог ст. 2.5 ПДР України.
На даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення у об'ємі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Недоречними є посилання ОСОБА_1 на порушення процедури огляду, виходячи з того, що вказаний у протоколі технічний прилад «Drager Alсotest 3610», який до того ж взагалі не використовувався, не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України та в справі відсутній сертифікат його відповідності, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 відмовився від тих видів огляду, які передбачені ст. 266 КУпАП, та притягнутий до відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, що є окремою складовою диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП.
Безпідставними також є посилання ОСОБА_1 , як на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, на те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції, не складалося та йому не вручалося, оскільки вказана форма заповнюється у випадку направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я. Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд у закладі охорони здоров'я, підстав для складання направлення у працівників поліції не було. Крім того, вказане направлення не є документом, який вручається водієві, зважаючи на обов'язок поліцейських у разі, якщо особа погоджується пройти огляд у закладі охорони здоров'я, доставити її до цього закладу.
При цьому слід погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що фактично ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонений не був. Разом із тим, незастосування працівниками поліції вказаного заходу забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 266 КУпАП, не спростовує висновки суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, доходжу висновку, що судове рішення постановлено суддею місцевого суду з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, висновки судді в постанові від 25 липня 2022 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на оцінці всіх доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.ст. 33, 38 КУпАП, з огляду на санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 25 липня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко