Справа № 752/9588/21 Постанова винесена суддею Кахно І.А.
Провадження № 33/824/2730/2021
Категорія: ст. 124 КУпАП
06 серпня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю ОСОБА_1 , захисника Давиденка С.С., потерпілого ОСОБА_2 та його представника Олексієнка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника потерпілого Олексієнка М.М. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Корсунь-Шевченківському Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
в с т а н о в и ла:
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, 07 квітня 2021 року о 17 год 10 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Тойота Кемрі, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві на виїзді з вулиці Саперно-Слобідській на вулицю Бойчука, не був уважний та при зміні напрямку руху не дотримався безпечного інтервалу і здійснив зіткнення з автомобілем МАН, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що спричинило пошкодження транспортних засобів. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 (б), 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).
В апеляційній скарзі представник потерпілого Олексієнко М.М. просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що висновки суду про те, що настання ДТП від дій ОСОБА_1 не залежало і невідповідності його дій ПДР України не вбачається, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з матеріалів провадження слідує, що водій ОСОБА_3 рухався на автомобілі МАН, який належить ОСОБА_2 , державний номерний знак НОМЕР_2 , в крайній правій смузі руху (з трьох) в бік Бортничів, як раптом водій автомобіля Тойота Кемрі ОСОБА_1 , рухаючись частково в смузі руху для повороту на вул. Бойчука, почав змінювати напрямок руху в смугу руху автомобіля МАН, внаслідок чого зачепив автомобіль МАН ззаду з правого боку. Отже такий механізм ДТП свідчить про те, що вдіях водія ОСОБА_1 наявний причинний зв'язок із виникненням ДТП, оскільки останній, всупереч вимогам п.п. 1.10, 10.1, 13.1 ПДР України не дотримався безпечного інтервалу, порушив вимоги дорожнього знаку «Напрямки руху по смугах» та почав змінювати напрямок руху, не переконавшись в безпечності свого маневру та не вибравши при цьому безпечного інтервалу, чим допустив зіткнення транспортних засобів.
Зазначені обставини, за позицією представника потерпілого, підтверджується даними схеми місця ДТП, де відображено розташування транспортних засобів на проїжджій частині та позначено точку зіткнення. Звертає увагу представник потерпілого на те, що пояснення водія ОСОБА_1 щодо механізму ДТП в день події та в суді першої інстанції відрізняються і є технічно неспроможними, а висновок експертного дослідження не можна брати до уваги, оскільки експерт не врахував низку обставин ДТП, не дослідив характеристики автомобілів, їх розташування на проїжджій частині в момент контактування та не надав об'єктивної оцінки поясненням водія МАН.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, тому просить залишити без змін постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року.
Заслухавши пояснення потерпілого та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, заперечення ОСОБА_1 та захисника щодо апеляційного прохання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, доходжу таких висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
При цьому суд під час розгляду справи, оцінивши докази, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна. Таким чином, під час розгляду справи, де особа притягається до відповідальності за цією нормою закону, належить правильно встановити механізм ДТП та за результатами оцінки усіх доказів по справі зробити висновок про те, порушення якого саме із учасників дорожнього руху ПДР України перебувають у причинному зв'язку з тими наслідками, які тягнуть за собою адміністративну відповідальність.
Цих вимог закону суддя місцевого суду, розглядаючи справу щодо ОСОБА_1 не дотримав.
Як убачається з матеріалів справи, 07 квітня 2021 року уповноваженою на це особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №41617 щодо водія ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
За результатами судового розгляду суддя місцевого суду дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 діяв у відповідності до ПДР України, тому закрив провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, поклавши в основу своїх висновків пояснення в суді ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4 (які не містять достатньої інформації щодо механізму ДТП) та висновок експертного автотехнічного дослідження №181-04/21 від 22 квітня 2021 року.
Проте такі висновки суду є недостатньо обґрунтованими та передчасними.
Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в провину було поставлено те, що 07 квітня 2021 року о 17 год 10 хв, керуючи автомобілем Тойота Кемрі, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві на виїзді з вулиці Саперно-Слобідській на вулицю Бойчука, він в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 13.1 ПДР України не був уважний та при зміні напрямку руху не дотримався безпечного інтервалу і здійснив зіткнення з автомобілем МАН, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що спричинило пошкодження транспортних засобів.
До протоколу долучені схема місця ДТП та пояснення водіїв - учасників цієї події.
У схемі місця ДТП, серед іншого, графічно відображені організація дорожнього руху на ділянці дороги, де відбулося зіткнення транспортних засобів, напрямок руху автомобілів та їх кінцеве положення після зіткнення, місце зіткнення автомобілів (за версією кожного з водіїв) та локалізація механічних пошкоджень кожного транспортного засобу.
Із письмових пояснень водія ОСОБА_1 , наданих ним на місці події, слідує, що він рухався по крайній правій смузі біля виїзду на Південний міст по вул. Саперно- Слобідській. Водій транспортного засобу (далі тз) МАН д.н.з. НОМЕР_2 почав перестроюватись із середньої смуги та тиснути його до бордюру. Рухалися повільно, близько 5 км/год, та зупинилися, оскільки потрапили у затор. В ліве водійське дзеркало він помітив як автомобіль МАН котиться назад в його тз, подав звуковий сигнал, але водій не відреагував і далі наїхав на нього, внаслідок чого пошкодив задню ліву частину його тз.
У письмових поясненнях, наданих одразу після ДТП, водій ОСОБА_3 зазначив, що рухаючись в крайній правій полосі в сторону Борисполя по обочині його зачепила з правої сторони Тойота д.н.з. НОМЕР_1 .
Отже, за поясненнями водіїв, кожен із них стверджував, що до контактування рухався в крайній правій смузі та напрямок руху не змінював.
Між тим, в суді першої інстанції водій ОСОБА_1 змінив свої первинні пояснення в частині механізму ДТП та повідомив, що в той час, коли передні частини його автомобіля та автомобіля МАН зрівнялися, водій автомобіля МАН, не подаючи будь-яких сигналів почав маневр перестроювання у його смугу руху. Помітивши це, він ( ОСОБА_1 ) з метою уникнення контактування з цим автомобілем, збільшив швидкість руху свого авто до 30-40 км/год для того, щоб встигнути проїхати, але зіткнення уникнути не вдалося.
Аналогічні за змістом пояснення надав ОСОБА_1 і в суді апеляційної інстанції.
Оцінюючи висновок №181-04/21 автотехнічного експертного дослідження, складений 22 квітня 2021 року експертом ОСОБА_5 (ТОВ «Пасат Консалтинг Груп»), який суддя місцевого суду поклав в основу своїх висновків, вважаю такий доказ недопустимим з огляду на те, що експертом досліджувався механізм ДТП з урахуванням первинних пояснень водія ОСОБА_1 , які він істотно змінив в суді.
Разом із цим, з метою виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції був залучений у цьому провадженні судовий експерт-автотехнік Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в порядку ст. 273 КУпАП.
На виконання судового доручення директором вказаної експертної установи для участі в справі була призначена старший судовий експерт відділу інженерно-транспортних видів досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Бабіна І.В. (стаж експертної діяльності з 2005 року, спеціалізація: 10.1 - дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди), яка, ознайомившись з матеріалами справи зазначила наступне:
- що стосується місця зіткнення транспортних засобів, позначених на схемі ДТП за поясненнями обох водіїв, то інформація водія ОСОБА_1 про місце зіткнення (позначка №5) є неспроможною з технічної точки зору з огляду на ширину транспортного засобу та даних про те, що контактування відбулося в задню ліву частину автомобіля Тойота. Місце зіткнення зі слів водія автомобіля МАН є технічно обґрунтованим, оскільки відповідає габаритним параметрам транспортних засобів та характеру їх механічних пошкоджень;
- при дослідженні механізму ДТП первинна версія розвитку подій водія ОСОБА_1 є неспроможною з технічних причин, оскільки суперечить кінцевому положенню транспортних засобів, зафіксованому на схемі місця ДТП;
- механізм розвитку ДТП по версії водія автомобіля МАН не суперечить зафіксованим в матеріалах справи обставинам, а тому є з технічної точки зору його пояснення є спроможними;
- з наявних матеріалів справи з урахуванням світлин з місця ДТП можна зробити висновок, що водій автомобіля Тойота ОСОБА_1 порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1, оскільки рухався по напрямному острівцю, на який виїзд заборонено та дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах», а якщо врахувати, що він перелаштовувався в смугу руху автомобіля МАН, то повинен був виконати вимоги п. 13.1 ПДР України в частині дотримання безпечного інтервалу;
- оскільки в матеріалах справи відсутня достатня слідова інформація для більш повного встановлення механізму ДТП з технічної точки зору (оцінки пояснень водія ОСОБА_1 в суді) та остаточних висновків необхідно безпосередньо дослідити транспортні засоби в тому стані, в якому вони перебували після ДТП, водночас оцінка наявних у справі доказів належить до компетенції суду.
Такі висновки експерта приймаються судом апеляційної інстанції як доказ у розумінні ст. 251 КУпАП.
Разом із цим, зазначені висновки у сукупності з даними схеми місця ДТП є достатніми для критичної оцінки пояснень водія ОСОБА_1 щодо механізму ДТП, які надані ним в суді, а первинні його пояснення за висновком експерта є технічно неспроможними, тому суд приймає до уваги пояснення водія ОСОБА_3 , в тому числі і в тій частині, що він постійно рухався у крайній правій смузі та напрямок руху не змінював, які в сукупності з іншими доказами по справі доводять помилковість висновку суду про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки в даному випадку, як встановлено апеляційним судом, порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 13.1 ПДР України перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та її наслідками.
Таким чином, за результатами апеляційного розгляду, суд вважає доведеним, що 07 квітня 2021 року о 17 год 10 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Тойота Кемрі, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві на виїзді з вулиці Саперно-Слобідській на вулицю Бойчука, в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 13.1 ПДР України не був уважний та при зміні напрямку руху не дотримався безпечного інтервалу і здійснив зіткнення з автомобілем МАН, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Разом із цим, з огляду на те, що подія правопорушення відбулася 07 квітня 2021 року, а відповідно до ст. 38 КУпАП в справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, і лише при триваючому правопорушенні - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення, провадження в справі відносно ОСОБА_6 повинно бути закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга представника потерпілого підлягає задоволенню, а постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року скасуванню з прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження в справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя,
Апеляційну скаргу представника потерпілого Олексієнка М.М. задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасувати та прийняти нову постанову.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження в справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко