28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 160/17894/22
адміністративне провадження № К/990/21235/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу виконавчого комітету Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі № 160/17894/22 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту, особа, що подавала апеляційну скаргу - Громадська організація "Платформа Громадський Контроль",
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним Положення про порядок обстеження стану житлових будинків та житлових приміщень з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 385 від 24.02.2022.
Суди першої та апеляційної інстанцій розглянули вказану справу за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано протиправним та нечинним пункт 1 рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 385 від 24.02.2022 про затвердження Положення про порядок обстеження стану житлових будинків та житлових приміщень з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
13.06.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга виконавчого комітету Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №160/17894/24.
Як на підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і вказує, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 06.02.2019 у справі №145/797/15-ц, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31.03.2021 у справі №640/21611/19, від 20.02.2019 у справі №522/3665/17, та зазначає про порушення норм процесуального права.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За змістом частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі заявник зобов'язаний навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 КАС України), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були нам застосовані.
Отже, касаційна скарга має містити вказівку на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник зобов'язаний зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.
Надаючи належну оцінку посиланням скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Верховного Суду, Суд зазначає таке.
У справі, що розглядається спір стосується визнання протиправним та нечинним Положення про порядок обстеження стану житлових будинків та житлових приміщень з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 385 від 24.02.2022.
В свою чергу у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №145/797/15-ц, на яку посилається скаржник, спір стосувався визнання недійсним рішення виконавчого комітету селищної ради про видачу юридичних документів на житловий будинок у частині видачі свідоцтва на житловий будинок, визнання недійсним свідоцтва на право власності на будинок, виданого на підставі вказаного рішення виконавчого комітету селищної ради; скасування реєстрації права власності на зазначений житловий будинок; визнання недійсним договору дарування вказаного будинку; скасування реєстрації права власності; визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частини вказаного житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами після смерті його батька.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №640/21611/19 спір стосувався визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо внесення зміни даних у дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва адміністративно-готельного комплексу на підставі повідомлення замовника, внесення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів інформації про внесення зміни даних у Дозвіл на виконання будівельних робіт.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №522/3665/17 спір стосувався надання пільги щодо плати за землю на 2017 рік.
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Указаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Отже, оскільки у справах, на які посилається скаржник, існують інші обставини, внаслідок яких виникли спірні правовідносини та предмет розгляду, Суд відхиляє вказані посилання та не приймає їх до уваги.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, більшість її доводів пов'язані виключно з порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо недослідження наявних у матеріалах справи доказів, які відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд. Проте такі доводи можуть бути прийнятними виключно за умови висновку про обґрунтованість підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що, скаржником, у свою чергу, не реалізовано.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За приписами частини першої статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись положеннями статті 248 та приписами пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд,
Касаційну скаргу виконавчого комітету Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №160/17894/24 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржникові, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.
Суддя А.Ю. Бучик