28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 520/6097/21
адміністративне провадження № К/990/21278/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі №520/6097/21 за позовом ОСОБА_1 до Комісії Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення для лікування за кордон, Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправними та скасування рішення і висновку, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення для лікування за кордон, Міністерства охорони здоров'я України, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства охорони здоров'я з питань направлення для лікування за кордон, яке оформлено у вигляді протоколу №11 від 05.08.2020, про відмову у взятті на облік ОСОБА_1 , направленні та оплаті його лікування за рахунок коштів державного бюджету, передбачених МОЗ України на зазначену мету;
визнати протиправним та скасувати висновок групи експертів про відмову у взятті на облік ОСОБА_1 , направленні та оплаті його лікування за рахунок коштів державного бюджету, передбачених МОЗ України на зазначену мету;
зобов'язати комісію Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення на лікування за кордон повторно розглянути звернення Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації щодо направлення ОСОБА_1 на лікування за кордон стосовно діагностики та дезінтоксикації свинцевого отруєння;
зобов'язати комісію Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення на лікування за кордон прийняти рішення про взяття на облік ОСОБА_1 з метою направлення його на лікування за кордон стосовно діагностики та дезінтоксикації свинцевого отруєння.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення для лікування за кордон, Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправними та скасування рішення і висновку, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Міністерства охорони здоров'я з питань направлення для лікування за кордон, яке оформлено у вигляді протоколу №11 від 05.08.2020, про відмову у взятті на облік ОСОБА_1 , направленні та оплаті його лікування за рахунок коштів державного бюджету, передбачених МОЗ України на зазначену мету. Визнано протиправним та скасовано висновок групи експертів про відмову у взятті на облік ОСОБА_1 , направленні та оплаті його лікування за рахунок коштів державного бюджету, передбачених МОЗ України на зазначену мету. Зобов'язано комісію Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення на лікування за кордон повторно розглянути звернення Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації щодо направлення ОСОБА_1 на лікування за кордон з урахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року стягнуто на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у сумі 23200 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства охорони здоров'я.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі №520/6097/21 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №520/6097/21 залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Міністерство охорони здоров'я України вдруге звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 12 червня 2023 року засобами поштового зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень, скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування положень статті 36 Основ законодавства України про охорону здоров'я, пунктів 2, 16 Порядку направлення громадян України для лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1079 «Про забезпечення організації направлення громадян України для лікування за кордон» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.12. 2019 №1187) (далі - Порядок №1079).
Пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України обов'язковим є зазначення конкретної норми права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Скаржник указує на окремі положення Порядку №1079, разом з тим не наводить об'єктивних підстав щодо необхідності їхнього тлумачення, обмежившись описом обставин цієї справи та незгодою із прийнятими у справі рішеннями.
Крім того, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не містить вмотивованих доводів щодо того, який вплив висновок Верховного Суду у цій справі буде мати для вирішення спору по суті.
Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв'язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження. Цей обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути скаржнику, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі №520/6097/21 повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська