28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 200/17925/21
адміністративне провадження № К/990/22067/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі №200/17925/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Держаної служби України з питань праці №149-кт від 25 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області №137-лк від 25 листопада 2021 року "Про оголошення наказу Державної служби України з питань праці від 25 листопада 2021 року №149-кт про звільнення ОСОБА_1 ;
зобов'язати Державну службу України з питань праці та Головне управління Держпраці у Донецькій області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області з 26 листопада 2021 року;
стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 26 листопада 2021 року, по час ухвалення судом рішення про поновлення на посаді;
встановити Державній службі з питань праці та Головному управлінню Держпраці 10-денний строк для звіту про виконання судового рішення по справі в частині поновлення на посаді начальника Головного управління Держпраці в Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці №149-кт від 25 листопада 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області №137-лк від 25 листопада 2021 року «Про оголошення наказу Державної служби України з питань праці від 25 листопада 2021 року №149-кт «Про звільнення ОСОБА_1 ». Зобов'язано Державну службу України з питань праці (код ЄДРПОУ:39472148, місцезнаходження: м. Київ, вул. Десятинна, 14) та Головне управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39790445, місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на посаді начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області з 26 листопада 2021 року. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39790445, місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26 листопада 2021 року по 30 листопада 2022 року (по день винесення судового рішення) у сумі 144 571 (сто сорок чотири тисячі п'ятсот сімдесят одну) грн 79 коп., з вирахуванням з вказаної суми податків та зборів. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді звернуто до негайного виконання. Стягнуто з Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ: 39472148, місцезнаходження: м. Київ, вул. Десятинна, 14) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Головне управління Держпраці у Донецькій області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подавши її 20 червня 2023 року через підсистему «Електронний суд».
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Підставою для перегляду оскаржуваного судового рішення, скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах: щодо застосування пункту 1-1 частини першої статті 87, частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" у редакції змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» №1285-IX, від 23.02.2021, зміни щодо яких, набули чинності 06.03.2021 року, та з урахуванням постанови від 26.08.2020 року «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» №762; щодо звільнення особи з підстав ліквідації державного органу з застосуванням Закону України «Про державну службу» у редакції зміни щодо яких, набули чинності 06.03.2021.
Суд зазначає, що лише посилання на норми права, щодо застосування яких, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду, не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник належним чином не обґрунтував у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідних норм права, та як на його думку відповідна норма повинна застосовуватися, а також яким чином вказана норма права впливає на вирішення справи по суті позовних вимог.
Вказані скаржником положення є загальними, а касаційна скарга не містить об'єктивних мотивів щодо необхідності формування висновку Верховного Суду щодо цих норм у справі.
Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник, серед іншого, обґрунтовує касаційну скаргу тим, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що за змістом відповідає підпункту «а», пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального права.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі №200/17925/21 повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська