27 червня 2023 року
м. Київ
справа №640/15944/19
адміністративне провадження №К/990/21173/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Коваленко Н.В.,
суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О.,
за участю секретаря судового засідання Глущенка Д.В.,
учасники справи:
представник позивача Пилипенко Є.В., представники відповідача Найда Т.І., Пріцак І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Національного банку України про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022,
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в касаційному порядку розглядається справа №640/15944/19, судове засідання у якій призначено на 15:00 годину 27.06.2023 у приміщенні Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
До початку судового засідання засобами поштового зв'язку до Верховного Суду надійшло клопотання Національного банку України (далі також НБУ) про закриття провадження у справі, яка розглядається.
В обґрунтуванні таких вимог заявник посилається на те, що рішенням Комітету Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, ухваленого на засіданні 22.12.2022, на підставі власної заяви анульовано усі наявні ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (далі також ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ»). Крім того, зазначається, що на підставі отриманих документів ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» виключено з Державного реєстру фінансових установ, що також підтвердив і представник цього Товариства у попередньому судовому засіданні у цій справі.
За наведеного НБУ вважає, що ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не є фінансовою установою, за діяльністю якої Національний банк України здійснює нагляд, а також стверджує, що оспорюване Товариством розпорядження вичерпало свою дію, у зв'язку з чим його оскарження не є належним та ефективним способом захисту, оскільки його скасування не може призвести до відновлення порушеного права.
Посилаючись на таке, НБУ наполягає на наявності передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для закриття провадження у справі, що розглядається.
При цьому заявник підкреслює, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» надіслало до Верховного Суду письмові пояснення, у яких на наголошує на відсутності підстав для закриття провадження у цій справі, оскільки між її сторонами існує публічно - правовий спір, який підлягає розгляду судом адміністративної юрисдикції, а оскаржуваним розпорядженням порушуються права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду з цим позовом.
Вказуючи, що під час розгляду цієї справи не було допущено порушення правил юрисдикції, а також звертаючи увагу на те, що спірне розпорядження позивачем не виконано і у ньому не зазначено строку чинності такого документа, що не свідчить про вичерпання ним своєї дії, Товариство не вважає подане відповідачем клопотання обґрунтованим і просить у його задоволенні відмовити.
Ознайомившись із поданим НБУ клопотанням про закриття провадження у справі, що розглядається, та беручи до уваги наведені учасниками справи доводи, колегія суддів вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
За правилами пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Водночас, колегія суддів зауважує, що за приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Колегія суддів вважає, що цей спір, з огляду на його предмет і суб'єктний склад, характер спірних правовідносин, є публічно - правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів критично ставиться до тверджень заявника про те, що цей спір не може бути розглянутий як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду, оскільки у цьому випадку спірні правовідносини виникли у зв'язку з реалізацією первісним відповідачем публічно - владних управлінських функцій, які згодом, з огляду на зміни у законодавстві, були передані до НБУ, й ці органи є суб'єктами владних повноважень у розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України, а оскаржуване Товариством розпорядження є актом індивідуальної дії, яке станом на час виникнення вищевказаних відносин не вичерпало свою дію і зачіпало права позивача, зумовлювало вплив на них і тому породжувало для ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» права на їх судовий захист.
Колегія суддів відзначає, що під час усього періоду існування відносин, у яких виник спір у справі, що розглядається, позивач мав відповідні ліцензії та статус фінансової установи, а отже й статус об'єкта, за діяльністю якого спочатку Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а згодом й НБУ, здійснювали нагляд.
Те, що ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» станом на момент розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції втратило ліцензії та статус фінансової установи, а отже й статус об'єкта, за діяльністю якого НБУ здійснюється нагляд, не зумовлює наявності передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для закриття провадження у справі.
Станом на момент здійснення апеляційного перегляду справи та прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної відповідачем постанови, вищевказаних обставин не існувало і це не може бути перешкодою для перегляду цього судового рішення в касаційному порядку. При цьому, з наведених відповідачем аргументів не вбачається того, що спірне розпорядження, станом на момент касаційного розгляду цієї справи, вичерпало свою дію та більше не поширює її на ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» й не зачіпає прав позивача.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що визначені процесуальним законом підстави для закриття провадження у справі, що розглядається, відсутні, а отже й подане НБУ клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 238, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд.
У задоволенні клопотання Національного банку України про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк