01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
13.07.10 Справа № 13/262-09/22
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Майданевич А.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Гаврилюк О.М
за участю представників сторін:
згідно із протоколом судового засідання від 13.07.2010 року,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни»на рішення господарського суду Київської області від 09.03.2010 року
по справі № 13/262-09/22 (суддя Третьякова О.О.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електромонтаж-1», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни», с. Садки-Строївка Макарівського району,
про стягнення 75 037,14 грн.,-
Рішенням господарського суду Київської області від 09.03.2010 року по справі № 13/262-09/22 задоволено частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електромонтаж-1»до товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни»про стягнення 75 037,14 грн. При суджено до стягнення з відповідача на користь позивача 63563,60 грн. основного боргу, 635,63 грн. державного мита, 199,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2282,49 грн. та інфляційних витрат у сумі 9191,05 грн. в цій частині провадження у справі припинено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'яни»звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 09.03.2010 року у справі № 13/262-09/22 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В своїх доводах відповідач посилався на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Позивач на підставі ст. 96 ГПК України надав суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Слов'яни»на рішення господарського суду Київської області від 09.03.2010 року у справі № 13/262-09/22 відмовити повністю, рішення залишити без змін.
В судовому засіданні позивач надав свої пояснення й підтримав відзив на апеляційну скаргу в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Слов'яни»на рішення господарського суду Київської області від 09.03.2010 року у справі № 13/262-09/22 відмовити повністю, рішення залишити без змін.
Представник відповідача приймала участь в судовому засіданні 09.07.2010 року та надала свої пояснення й підтримала доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просила апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 09.03.2010 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити позивачу у позові.
В дане судове засідання представники відповідача не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення та письмова розписка представника відповідача, які знаходиться в матеріалах справи. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явилися в судове засідання, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, Київським міжобласним апеляційним господарським судом встановлено наступне.
30.05.2008 року між ТОВ «ВП «Електротехмонтаж-1»та ТОВ «Слов'яни» укладено договір підряду № 28 про виконання монтажних робіт, згідно умов якого замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик, з власних матеріалів, власними інструментами та механізмами виконати комплексний монтаж систем припливно-витяжної вентиляції господарського двору по інкубації (3-я черга) господарського двору по інкубації та розведенню птиці (надалі - «об'єкт») в с. Бишів Макарівського району Київської області (пункт 1.5. договору) та здати виконані роботи на умовах та у визначений цим договором строк (пункт 1.1. договору), а відповідач зобов'язався передати возивачу будівельний майданчик та технічну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти виконані будівельні роботи і повністю сплатити позивачу їх вартість у порядку і в розмірах визначених даним договором та додатками до нього (пункт 1.3. договору).
Відповідно до пункту 1.2. договору роботи по даному договору виконуються у суворій відповідності до вимог, викладених проектній та кошторисній документації; детальний перелік виконуваних видів робіт, їх вартість, вартість матеріалів вказується у затвердженій сторонами кошторисній документації, яка міститься у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно пункту 3.1. договору вартість робіт по цьому договору встановлюється як попередня, і відповідно до кошторисного розрахунку орієнтовно в сумі 108 054,00 гривень, з них 52 796,40 грн. становить вартість матеріалів та 55 257,60 грн. -вартість підрядних робіт по цьому договору.
Відповідач зобов'язався сплатити позивачу аванс в сумі 60 000 гривень (які входять в договірну ціну) для придбання матеріалів протягом трьох днів з дати підписання цього договору (абзац 1 пункту 3.3. договору).
В подальшому відповідач зобов'язаний оплачувати фактично виконані позивачем роботи на протязі 15 робочих днів від дати підписання уповноваженими представниками сторін довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) та актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2) (абзац 2 пункту 3.3. договору).
Як вбачається з пункту 4.4. договору відповідач зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у порядку встановленому цим договором.
Розрахунки, відповідно до пункту 3.4. договору, здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок вказаний в розділі 10 цього договору.
Окрім цього, 06.10.2008 року сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору підряду № 28 від 30.05.2008 року, згідно пункту 1 якої позивач зобов'язався своїми силами та засобами у встановлений строк та відповідно до проектно-кошторисної документації виконати додаткові роботи по монтажу та улаштуванню вентиляційних систем RTU-2, компресорна, циклон господарського двору по інкубації (3-я черга), а відповідач зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди вартість робіт по додатковій угоді (додаток № 1 до додаткової угоди) визначається згідно існуючих цін та складає 19 891,20 грн. в т.ч. ПДВ 20%: 3 473,80 грн.
Підпунктом 2 пункту 2 додаткової угоди встановлено, що відповідач зобов'язався надати аванс у розмірі 50 % від вартості робіт по додатковій угоді.
При цьому, остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється відповідачем на р/р позивача згідно актів здачі-прийомки виконаних робіт не пізніше ніж через 3 дні після їх підписання, як це передбачено пунктом 3 додаткової угоди.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору та додаткової угоди позивач виконав підрядні роботи в липні 2008 року на суму 41 378,40 грн., в жовтні 2008 року на суму 30 241,20 грн., в листопаді 2008 року на суму 41 889,60 грн., всього на суму 113 509,20 грн. Факт виконання робіт підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складеними за типовою формою № КБ-3, актами приймання виконаних підрядних робіт, складеними за типовою формою № КБ-2в, за відповідні періоди, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 42-66).
В порушення договірних зобов'язань відповідач оплату виконаних позивачем підрядних робіт здійснив частково в сумі 49 945,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 674_74039/ від 04.07.2008 року на суму 40 000,00 грн. (а.с. 67) та № 2043_ВК032 від 02.11.2008 року на суму 9 945,60 грн. (а.с. 68) в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 63563,60 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору позивачем 19.10.2009 року направлена на адресу відповідача вимога № 101/1-ю з вимогою сплатити борг в сумі 63563,60 грн., яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, зазначає наступне.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як передбачено нормами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 63 563,60 грн. обґрунтованими.
Між тим, обґрунтовуючи свої вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, відповідач посилався на те, що ТОВ «Слов'яни»сплатило ТОВ «ВП «Електротехмонтаж-1»суму коштів у більшому розмірі, а ніж зазначено в оскаржуваному рішенні суду, а саме 73 825,60 грн. При цьому, відповідач зазначає, що через поважні причини ТОВ «Слов'яни»було позбавлено можливості подати докази, а саме банківські виписки від 05.09.2008 року на суму 15 000 грн. та від 17.10.2008 року на суму 8 880 грн. під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Колегією суддів апеляційного господарського суду досліджено та встановлено той факт, що додатковою угодою № 2 від 08.08.2008 року до договору підряду № 28 від 30.05.2008 року сторонами визначено, що вартість робіт по влаштуванню металоконструкцій для кліматичної установки на даху інкубатора складає 25 105,20 грн.
Актом № 1 та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року, складними і підписаними сторонами, роботи по додатковій угоді № 1 від 08.08.2008 року виконанні позивачем на суму 23 8800 грн., які в повному обсязі були перераховані замовником (відповідачем) на рахунок підрядника (позивача), зокрема платіжними дорученнями № 252 від 04.09.2008 року на суму 15 000 грн. та № 369 від 16.10.2008 року на суму 8 880 грн., про що також свідчать акт звірки взаєморозрахунків станом на 03.09.2009 року.
Вказані кошти на суму 15 000 грн. та на суму 8 880 грн. перераховані відповідачем на підставі рахунків-фактур № СФ-0000046 від 02.09.2008 року, № СФ-0000047 від 13.10.2008 року по додатковій угоді № 2 від 08.08.2008 року. При цьому, в призначенні платежу у вказаних платіжних дорученнях відповідачем вказано вищезазначені рахунки-фактури № СФ-0000046 від 02.09.2008 року, № СФ-0000047 від 13.10.2008 року.
Таким чином, враховуючи, що на виконання умов додаткової угоди № 2 від 08.08.2008 року за виконані позивачем роботи на суму 23 8800 грн. відповідач повністю розрахувався, тому вказана сума не була включена позивачем до позовних вимог у даній справі.
Крім цього, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність судом першої інстанції припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2 282,49 грн. 3% річних та 9 191,05 грн. інфляційних втрат, оскільки в судовому засіданні 09.03.2010 року в порядку статті 22 ГПК України подав заяву б/н про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 282,49 грн. та інфляційних втрат в сумі 9 191,05 грн.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи, а отже є такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Київської області від 09.03.2010 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.
Таким чином, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни»слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду слід залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни»на рішення господарського суду Київської області від 09.03.2010 року у справі № 13/262-09/22 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 09.03.2010 року у справі № 13/262-09/22 залишити без змін.
3. Справу № 13/262-09/22 повернути до господарського суду Київської області.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Майданевич А. Г.
Судді:
Гаврилюк О.М
Мальченко А.О.
Дата відправки 20.07.10