13.09.10
Чернігівської області
м.Чернігів тел.69-81-66
пр.Миру,20
13 вересня 2010 року № 13/1-зап
Суддя Фетисова І.А., розглянувши заяву
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
14029 АДРЕСА_1
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетр-Транс»
14013 м. Чернігів, вул. Шевченко, 37 кв. 9
Про вжиття запобіжних заходів
Представники сторін:
Заявника: ОСОБА_2 д. 2375 від 16.10.09 р.
Заінтересованої особи: ОСОБА_2. голова ліквідкомісії Нікітенко С.М. д.1 від 18.01.10
Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на майно товариства «Сетр-Транс»- транспортний засіб RENAULT 22GVA2 2001 рік колір білий № двигуна НОМЕР_2, № шасі НОМЕР_3, держ. номер НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_4 від 14.08.07 р..
Заява обґрунтована тим, що 27.08.2010 р. Деснянським відділом ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу 10/181/17 від 02.02.2010 р. по стягненню на користь заявника боргу в розмірі 33100 грн., 639,33 грн. 3 % річних, 1479,57 грн. індексу інфляції, 352,19 грн. держмита та 209,57 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, оскільки рішенням загальних зборів ТОВ «Сетр-Транс»ухвалено рішення про припинення юридичної особи, обов'язки ліквідатора покладено на ТОВ «Сетр-Транс». Припинено чинність арешту майна боржника (транспортні засоби) та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Все це позбавляє можливості виконати рішення суду по справі 10/181/17. Окрім того, по тексту заяви зазначено, що заявником готується позовна заява до господарського суду про скасування рішення про ліквідацію товариства.
ТОВ «Сетр-Транс» надано письмові пояснення, в яких повідомив, що 02.08.2010 р. єдино осібним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетр-Транс»у відповідності до статуту та ст.. 110 ЦК України та ст.. 19 Закону України «Про господарські товариства»прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації та створено ліквідаційну комісію. 11.08.2010 р. про ліквідацію товариства було повідомлено Деснянський відділ ДВС Чернігівського МУЮ листом від 11.08.2010 р. 27.08.2010 р. Деснянським відділом ДВС Чернігівського МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відносно боржника ТОВ «Сетр-Транс», в зв'язку з його ліквідацією, а виконавчі документи направлені ліквідкомісії боржника. Також просить у задоволенні заяви відмовити.
Заявником надано письмові пояснення, в яких повідомляє що незаконне рішення про ліквідацію товариства призводить до неможливості виконання судового рішення, майно товариства складається з транспортних засобів, єдиний транспортний засіб що не перебуває в заставі вказаний у заяві.
Дослідивши надані заявником документи, вислухавши пояснення уповноважених представників заявника та заінтересованої особи, суд ВСТАНОВИВ:
Статтею 43-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї документів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього кодексу запобіжних заходів до подання позову.
Норми статті 43-2 Господарського процесуального кодексу України містять перелік запобіжних заходів: витребування доказів, огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав, накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
При цьому, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження чи реальності виконання рішення суду. Ефект запобіжних заходів досягається завдяки несподіваності цих заходів для порушника прав заявника.
Зі змісту зазначених правових норм, встановлюється, що накладення арешту на майно, яке належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, призначене забезпечити відновлення порушеного права під час виконання рішення суду.
Наміри заявника щодо подання позову про скасування рішення товариства про ліквідацією є немайновими вимогами, а накладення арешту на майно товариства як запобіжний захід, може бути направлено на задоволення майнових вимог заявника з майбутнього позову, на забезпечення якого можуть бути направлені такі заходи.
Однак, в процесі розгляду заяви встановлено, що заявник (СПД ОСОБА_1) жодним чином не пов'язана корпоративними правами з ТОВ «Сетр-Транс», єдиним засновником та учасником якого є фізична особа ОСОБА_2. -п. 3.3. Статуту.
Наказ суду 10/181/17 від 02.02.2010 р. по стягненню на користь заявника боргу в розмірі 33100 грн., 639,33 грн. 3 % річних, 1479,57 грн. індексу інфляції, 352,19 грн. держмита та 209,57 грн. витрат на ІТЗ судового процесу направлено ліквідаційній комісії товариства, що відповідає приписам ч.1 п.7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім того, співставлення заходів по накладенню арешту на майно товариства та спору про незаконність прийнятого товариством рішення про ліквідацію, свідчить про відсутність взаємозв'язку між ними та не гарантують реального виконання рішення з таким предметом спору (скасування рішення про ліквідацію).
Приписами ч.6 ст.43-4 ГПК України встановлено, що у разі відсутності підстав, встановлених ст..43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених ч.3 цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає про відсутність такої підстави як реальна загроза порушення прав заявника в процесі виконання рішення суду за позовом, якій заявник має намір подати, а тому відсутність взаємозв'язку між заявленими запобіжними заходами (арешт) з намірами заявника подати позов про скасування рішення товариства про ліквідацію, свідчить про необґрунтованість поданої заяви, в зв'язку з чим, вимоги заявника задоволенню не підлягають, оскільки підстави для вжиття таких запобіжних заходів судом не вбачаються.
При цьому, заявник з метою захисту своїх прав, в межах наданих Законом України «Про виконавче провадження»та ГПК України, має право на звернення зі скаргою на дії, бездіяльність органу ДВС по примусовому виконанню наказу 10/181/17.
Керуючись ст.ст.43-1,43-2,43-4,43-8,86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Суддя І.А.Фетисова