29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"15" вересня 2010 р.Справа № 12/1482-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляжитлобуд" м.Хмельницький
до Хмельницької міської ради м. Хмельницький
про визнання договору №27 від 21.06.2007 р. неукладеним, недійсним
Суддя Шпак В.О.
Представники сторін:
позивач: не з'явився;
відповідач: Демчук Л.Г. - представник за довіреністю №02-11-910 від 11.07.06 р.
Суть спору:
ТОВ ”Поділляжитлобуд” звернувся з позовом до Хмельницької міської ради про визнання неукладеним, недійсним договір № 27 від 21.червня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю ”Поділляжитлобуд” та Хмельницькою міською радою про визначення розміру та строків внесення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідно до Положення про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затвердженого рішенням третьої сесії Хмельницької міської ради № 6 від 27.09.2006 року визначено, що підготовку договорів про згоду замовника внести кошти на розвиток та про залучення коштів проводить ВКБ. Пунктом 43 Положення визначено суттєві умови цих договорів, які повинні передбачати умови щодо розміру та форми у якій будуть сплачуватись кошти на розвиток. банківські реквізити рахунку, на який мають перераховуватись кошти на розвиток, терміни сплати, умови індексації, майнові та інші права сторін, їх відповідальність, у тому числі відповідальність замовника за прострочення термінів сплати коштів. Виходячи з Положення спірний Договір є типовим, а тому Позивач не брав участі у його розробці, підготовці та виготовлені. Відповідачем самостійно визначено суму грошових коштів та майно, яке підлягало передачі як внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної структури міста. У Договорі не вказано підстав, на яких вище перелічені квартири передаються Відповідачу, а не зазначено підстав(документів по даному об'єкту), згідно яких Відповідач проводив розрахунок розміру внеску, його співвідношення до об'єкту, що є обов'язковою та істотною умовою даного договору, виходячи із самого Предмету договору.
Позивач вважає, що спірний договір є неукладений, оскільки сторони не досягли згоди щодо істотних умов.
Крім того, позивач вважає що вказаний договір є недійсним.
Відповідач позовні вимоги не визнав. Від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що вважає позовні вимоги необгрунтованими та повністю їх заперечує. Відповідач вважає, що наведені в позовній підставі доводи не є достатніми для задоволення позовних вимог. Крім того, в позовній заяві позивач одночасно просить визнати договір № 27 від 21.06.2007р. і недісним, і неукладеним. Відповідно до ст. 58 ГПК України в позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими докази. В даному випадку відсутні підстави для об'єднання вказаних вимог. Крім того, позивачем при зверненні до суду пропущений строк позовної давності.
На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
21.06.2007 року товариством з обмеженою відповідальністю ”Поділляжитлобуд” (Сторона 2) та Хмельницькою міською радою (Сторона 1) було підписано договір № 27 про визначення розміру та строків внесення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького.
В п.1.1 Договору зазначено, що предметом Договору є визначення для Сторони 2, яка є замовником об'єкту будівництва 10 поверхового 132 квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями офісів, магазинів по Старокостянтинівському шосе, 26/1 (1 пусковий комплекс 88 квартир); розміру та строків внесення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, що передбачено рішенням третьої сесії Хмельницької міської ради від 27.09.2006р. №6 ”Про затвердження Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури М.Хмельницького”.
Відповідно до п. 2.1 Договору Хмельницька міська рада сприяє прийняттю вищезазначеного об'єкта будівниц тва в експлуатацію відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 після виконання Стороною 2 обов'язків, передбачених п.2.2. цього Договору.
Сторона 2 зобов'язується перерахувати міській раді до 01.07.2007р. кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури М.Хмельницького у національній валюті в сумі: 204296(Двісті чотири тисячі двісті дев'яносто шість)грн. на рахунок у міське фінансове управління; Код ЗКПО 23565225; р/р 31511931700002 ГУДКУ у Хмельницькій області; МФО 815013; код платежу 50110000. Назва платежу: Цільовий фонд (кошти замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури) (пункт 2.2.1 Договору).
При цьому, в п. 2.2.3 Договору сторони погодили, що внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури М.Хмельницького у натуральній формі проводиться шляхом передачі в натуральному вигляді на підставі акту прийом-передачі квартир, а саме:
- квартири №2 загальною площею 43,35 м.кв по вул..Старокостянтинівське шосе, 26/1;
- квартири №86 загальною площею 92,6 м.кв.по вул..П.Мирного, 35/2;
- квартири №38 загальною площею 88,53 м.кв.по пр.Миру, 102/2;
- квартири №71 загальною площею 86,00 м.квло пр.Миру, 102/2;
- квартири №72 загальною площею 86,00 м.кв.по пр.Миру, 102/2.
Договір підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При вирішенні питання про визнання договору поставки неукладеним в судовому порядку, слід виходити з того, що визнання договору неукладеним є застосуванням одного зі способів захисту прав, не передбачених законом, а тому не відповідає приписам статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Так, відповідно до частин 1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами статті 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу ( 435-15 ), іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.
За нормою ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Проте, позивач зазначаючи, що вказані договори є недійсними, посилається лише на обставини, які визначають укладеність чи неукладеність договорів. При цьому, позивач не наводить доказів про невідповідність їх вимогам чинного законодавства.
З'ясовуючи і оцінюючи у судовому засіданні всі обставини справи, суд не встановив, а позивач не довів порушень при укладені спірних угод вимог ст. 203 ЦК України щодо змісту, форми укладення, волевиявлення і спрямованості цих угод.
З огляду на викладене, вимоги позивача не відповідають положенням чинного законодавству, не підтверджені належними доказами, а тому і не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляжитлобуд" м. Хмельницький до Хмельницької міської ради м. Хмельницький про визнання неукладеним, недійсним договору № 27 від 21.червня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Поділляжитлобуд" та Хмельницькою міською радою про визначення розміру та строків внесення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького відмовити.
Суддя
Віддруковано 3 примірника:
1 -позивачу;
2 -відповідачу;
3 -до матеріалів справи.