79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.09.10 Справа№ 24/0256
Суддя Хабіб М.І. при підготовці до розгляду матеріалів
за позовом: Закритого акціонерного товариства «Ірокс», м. Львів
до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів
Про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу в рахунок майбутніх платежів надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 74 329.66грн. за спожиту теплову енергію по договору № 3937 Ш від 08.12.2004р.
ВСТАНОВИВ, що названа позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою за №306 від 12.09.2010року про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу в рахунок майбутніх платежів надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 74 329.66грн. за спожиту теплову енергію по договору № 3937 Ш від 08.12.2004р.
Відповідно до ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин , на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, які підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
Статтею 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються, зокрема, документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
В порушення вимог ст. 54 ГПК України у позовній заяві не вказано , які докази підтверджують викладені у позовній заяві обставини, зокрема, що з 2007року право власності на квартири в житловому будинку №25 по вул.. Бальзака у м. Львові визнано за власниками - фізичними особами; які докази підтверджують надмірно сплачену позивачем суму, що є предметом даного спору; не вказано конкретні норми законодавства, на підставі якого поданий даний позов.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 «Про державне мито»в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 25 500грн.).
Як вбачається із змісту позову, даний спір є спором майнового характеру, відтак даний позов підлягає оплаті держаним митом за ставкою 1% від суми 74 329.66грн., яка оспорюється позивачем.
Отже, додане до позовної заяви п/д № 1606 від 01.09.2010р. на суму 85.00грн. не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому розмірі.
Відповідно до вимог ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, 06.09.2010року позивач -ЗАТ „Ірокс” вже звертався до господарського суду Львівської області із цією ж самою позовною завою, до якої були додані ті ж самі матеріали, зокрема, ті ж самі докази сплати державного мита в сумі 85грн., яка повернена без розгляду ухвалою суду від 09.09.2010р.
Згідно із ч.3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Позивач не виконав вимог ст.63 ГПК, не усунув допущених порушень, а повторно подав ту ж саму позовну заяву, з тими ж порушеннями, про які вказано в ухвалі суду від 09.09.2010року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.54, 57, п.п.3, 4, ст.63, ст.86 ГПК України, суддя
1. Позовну заяву та додані до неї документи на 51 аркуші повернути без розгляду.
Суддя