28 червня 2023 року м. Київ № 320/15222/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить суд скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.10.2021 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн у ВП № 65601324 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі № 320/5823/20.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями 23.11.2021 дану справу було передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Терлецькій О.О.
Ухвалою суду від 22.12.2021 провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження.
На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 № 77/р-ка у зв'язку з перебуванням судді Терлецької О.О. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 320/15222/21, за результатами якого, головуючим суддею визначено Головенко О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.06.2021 на адресу управління надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 65601324 про примусове виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5823/21. Позивач стверджує, що вказане рішення суду виконано ним добровільно 08.02.2021, тобто до відкриття виконавчого провадження, про що неодноразово було повідомлено відповідача. Натомість, вказані обставини відповідачем не взято до уваги, що стало наслідком прийняття останнім спірної постанови.
06.07.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5823/21 зобовязано позивача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком статті 15 Закону № 796-ХІІ за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням виплачених сум і з врахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно. Стверджує, що дійсно позивачем здійснено перерахунок пенсії, проте виплата не була проведена. Відповідач звертає увагу, що держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень. За таких обставин відповідач вважає, що оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає.
Разом з відзивом відповідачем подано до суду належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 65601324.
07.07.2022 до суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви, у якому останній посилаючись на постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.10.2021 у справі № 360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20, звертає увагу, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречух О.Я. від 14.06.2021 ВП № 65601324 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 320/5823/20, виданого 01.03.2021 Київським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум і з врахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно.
Листом від 30.06.2021 № 1000-0903-5/63940 Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повідомило державного виконавця про те, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5823/20 Управлінням 08.02.2021 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку, визначеному в рішенні за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно розпорядження від 08.02.2021. Тобто, вказане рішення суду Управлінням виконано самостійно в добровільному порядку до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. У лютому 2021 року ОСОБА_1 було нараховано доплату в сумі 8464,78 грн за період з 01.01.2014 по 02.08.2014. Дана сума облікована та буде включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
14.09.2021 старшим державним виконавцем було направлено позивачеві вимогу № 5394/8, якою зобов'язано Управління у триденний строк з моменту отримання вимоги повідомити Відділ та стягувача про повне чи часткове виконання рішення суду з наданням підтверджуючих документів.
У відповідь на вказану вимогу позивач направив на адресу Відділу лист від 07.10.2021 № 1000-0903-8/101134, у якому повторно зазначено про те, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5823/20 Управлінням 08.02.2021 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку, визначеному в рішенні за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно розпорядження від 08.02.2021. Тобто, вказане рішення суду Управлінням виконано самостійно в добровільному порядку до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. У лютому 2021 року ОСОБА_1 було нараховано доплату в сумі 8464,78 грн за період з 01.01.2014 по 02.08.2014. Дана сума облікована та буде включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. від 13.10.2021 у виконавчому провадженні № 65601324 за невиконання рішення суду накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у розмірі 5100,00 грн.
У вказаній постанові відповідач зазначив, що станом на 13.10.2021 інформація про повне, фактичне виконання рішення до відділу не надходила.
Не погодившись з постановою відповідача про накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону N 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини другої статті 18 наведеного Закону виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини шостої статті 26 наведеного Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлений статтею 63 Закону N 1404-VIII.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону N 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону N 1404-VIII).
Зі змісту наведеної статті слідує, що покладення на боржника негативних наслідків у вигляді грошового стягнення (штрафу) може бути застосовано виконавцем у разі невиконання рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено розпорядження від 08.02.2021 № 199489, відповідно до якого Управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.02.2021 № 1781/05-16 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 ОСОБА_1 нараховано доплату в сумі 8464,78 грн.
Таким чином, відповідачем частково виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі № 320/5823/20.
Згідно з частиною першою статті 75 Закону N 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Поважними, в розумінні норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).
Виплата пенсій Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснюються виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можливо здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 30.06.2015, 03.11.2015, 02.02.2016 (справи № 21-1044а15, № 21-5099а15, № 825/3715/14 відповідно), а також Верховним Судом у постановах від 03.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, від 18.06.2019 у справі № 826/721/16, які в силу частини п'ятої статті 242 КАС України, підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Судом встановлено, що нараховану стягувачеві доплату до пенсії в сумі 8464,78 грн не виплачено у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Зазначені підстави невиконання рішення суду суд вважає поважними, оскільки фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Зі змісту статті 75 Закону N 1404-VIII вбачається, що відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, застосовується у разі невиконання рішення саме без поважних причин.
Тобто, постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київсьській області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постановах від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а.
За такого правового регулювання та обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, оскільки виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об'єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.
Таким чином, виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 № 320/5823/20 можливо виключно після надходження фінансування та не залежить від волі та/або бажання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем були вжиті заходи для виконання рішення суду, що підтверджується розпорядженням від 08.02.2021 № 199489.
Також, як вбачається з матеріалів справи, рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 № 320/5823/20 набрало законної сили 19.01.2021.
Позивачем 08.02.2021 здійснено перерахунок ОСОБА_1 доплати до пенсії.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у державного виконавця правових підстав для накладення на позивача штрафу за невиконання вказаного судового рішення без поважних причин, а тому постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. від 13.10.2021 у виконавчому провадженні № 65601324 про накладення штрафу підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 -78, 90, 143, 242- 246, 250, 262, 287 КАС України суд -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, ідентифікаційний код 22933548) задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.10.2021 у ВП № 65601324.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.