27 червня 2023 року № 320/6837/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо врахування при розрахунку вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 обчислення вислуги років на пільгових умовах, що складає 11 років 01 місяць 10 днів, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням загальної вислуги років 34 роки 11 місяців 08 днів та перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на підставі п. "б" ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на пенсію за вислугою років на підставі пункту "а" статті 12 цього Закону;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 період з 28.07.2000 по 18.10.2022, один місяць служби за півтора місяця, за проходження служби рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками і матеріалами загальною вислугою років для призначення пенсії 34 роки 11 місяців 08 днів, призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом "а" ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 19.10.2022 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив у призначенні та виплаті йому пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з підстав того, що в останнього відсутня необхідна вислуга років, яка повинна становити 25 календарних років і більше. Позивач стверджує, що відповідач під час вирішення питання про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зобов'язаний врахувати його загальну вислугу років.
При цьому позивач посилається на висновок Об'єднаної Палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, який відступив від своїх висновків, викладених, зокрема у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959Ї17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/01 з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення норм Закону України, вказуючи на те, що можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У період з 28.07.2000 по 18.10.2022 позивач проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області №369о/с від 17.10.2022 старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , командира відділення 2 державної пожежно-рятувальної частини (Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС") 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області, звільнено зі служби у запас (з постановкою на військовий облік) з 18.10.2022.
Відповідно до вказаного наказу вислуга років позивача на службі станом на 18.10.2022 складає: календарна - 23 роки 09 місяців 28 днів; пільгова - 11 років 01 місяць 10 днів; страховий стаж - 04 роки 04 місяці 04 дні; загальний стаж - 28 років 02 місяці 02 дні.
З 19.10.2022 позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі п. "б" ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
У подальшому, 28.12.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про переведення з пенсії за вислугу років зі змішаним стажем на пенсію за вислугу років на загальних підставах, включивши до вислуги років для призначення пенсії 11 років 01 місяць 10 днів пільгового стажу.
У відповідь на заяву позивача, відповідачем листом від 05.01.2023 №1000-0206-8/2356, повідомлено, що нарахування йому пенсії проходиться згідно чинного законодавства.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно статті 5-1 Закону №2262-XII особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, поновленим у військовому (спеціальному) званні, крім осіб, звільнених зі служби у зв'язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, пенсії призначаються на умовах і за нормами, встановленими цим Законом, якщо вони на день позбавлення військового (спеціального) звання мали право на пенсію за вислугу років або по інвалідності (статті 12, 18-20).
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається:
а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Частиною 2 статті 17 Закону №2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Положеннями статті 17-1 Закону №2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту.
Пунктом 2 Порядку №393 передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII.
Водночас, пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393.
При цьому, можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду висловленій у постанові 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.
Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 сформовано правовий висновок, відповідно до якого, для призначення пенсій за вислугу років за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393. У вказаній постанові Верховний Суд, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики, відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018р. у справі №161/4876/17, від 15.08.2019р. у справі №281/459/17, від 27.03.2020р. у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.
Наведені позиції Верховного Суду у справі №805/3923/18-а та у справі №480/4241/18 дають підстави для висновку про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Суд встановив, що вислуга років позивача в календарному обчисленні становить 23 роки 09 місяців 28 днів, у пільговому обчисленні - 11 років 01 місяць 10 днів.
Отже, з урахуванням пільгового періоду військової служби вислуга років позивача складає більш як 25 років, що встановлені пунктом “а” частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ).
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність достатньої вислуги для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту а частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ та наявності підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років згідно із п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити та перерахувати з 19.10.2022 позивачу пенсію за вислугу років згідно із п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суд зазначає таке.
Суд встановив, що 19.10.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області позивачу призначено пенсію відповідно до пункту “б” статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262.
Отже, відсутні підстави для задоволення вимог позивача в частині призначення йому пенсії, оскільки в даному випадку має місце перехід з одного виду пенсії на інший.
Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за вислугу років із 19.10.2022 згідно з п. а ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачкою був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно із п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 із 19.10.2022 на пенсію за вислугу років згідно з п. а ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з урахуванням вислуги років 34 роки 11 місяців 08 днів та здійснити перерахунок і виплату такої пенсії в розмірі, передбаченому п. а ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.