91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
13.09.10 Справа № 14/283.
За позовом
Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ
До Публічного акціонерного товариства "Луганське управління механізації", м. Луганськ
про стягнення 11117 грн. 40 коп.
Суддя Лісовицький Є.А.
Представники:
від позивача: не прибув;
від відповідача -Глушко Н.Г., довіреність № 145 від 12.07.10; Ларіна Н.Ш., довіреність б/н від 30.08.10.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача шкоди спричиненої внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 11117 грн. 40 коп.
Відповідач заперечує проти позову з мотивів, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
При проведенні перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства (акт перевірки від 04-08.08.08) працівники позивача на території підприємства -відповідача у справі знайшли місце, де відповідач складував дерев'яні рами б/у, які планував використати для виготовлення прокладок під аутригери автомобільних кранів.
Позивач вирішив, що має місце засмічення земель побутовими відходами, тому направив відповідачу претензію № 166 від 15.10.08 з вимогою відшкодувати шкоду у сумі 11117 грн. 40 коп.
Відповідач листом № 439 від 06.11.08 відмовився сплатити дану суму, мотивуючи свою позицію тим, що засмічення земель не відбулось. Земельна ділянка вкрита залізобетонними плитами, а деревина, які побачили працівники позивача, не відходи, а матеріал для виготовлення прокладок під аутригери автомобільних кранів.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 11117 грн. 40 коп. шкоди.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону земель»об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
Ст. 35 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування еколого-безпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості грунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
У акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.06.08 позивач зазначив, що відповідач складує побутові відходи, але дані висновки матеріалами справи не підтверджуються.
Відповідач надав документи, які свідчать про подальше використання у господарській діяльності дерев'яних рам, що тимчасово (на 1 добу) складувались за слюсарним та токарним цехами.
Суд зобов'язав сторони провести обстеження ділянки на момент розгляду справи. Згідно акту обстеження 07.09.10 земельна ділянка вкрита залізобетонними плитами, але є і ділянка з відкритим грунтом. При перевірці відходів не виявлено.
Відповідач надав план-схему території підприємства з якої вбачається, що вся територія підприємства-відповідача має асфальтове чи залізобетонне покриття. Вільний грунт лише на газонах, які розташовані біля адміністративного корпусу.
Згідно ст.1 Закону України «Про відходи»відходи - будь-які речовини, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення. Данні відходи деревини були заскладовані на твердому покритті. За складовані відходи відносяться до IV класу небезпеки і відповідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 можуть зберігатися відкрито на промисловому майданчику. Ці відходи без негативних екологічних наслідків можуть бути об'єднані з побутовими відходами в місцях захоронення останніх, або використані як ізолюючий матеріал.
Крім того, розрахунок шкоди виконано з порушеннями наказу Міністерства охорони навколишнього середовища від 27.10.1997р. № 171. Відповідно з п.3.2. «Методики визначення розмірів шкоди»... землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Згідно з п.2 «Методики».. «відкриті землі - землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом...»
В даному випадку тимчасове розміщення відходів (транспортної партії) було виконано на земельній площі, обладнаній асфальтобетонним протифільтраційним екраном і не могло визвати забруднення земель.
Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивачем не надано доказів спричинення шкоди відповідачем оточуючому природному середовищу.
З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні позову слід відмовити.
Питання про судові витрати не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 13.09.10 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення 16 вересня 2010 р.
Суддя Є.А.Лісовицький