ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/37201.09.10
За позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської
обласної філії ВАТ «Укртелеком»
до Прокуратури Київської області
про стягнення 4 034,34 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від позивача Чернятіна Л.Г. (дов. від 25.01.2010 №100)
Від відповідача не з'явились
В судовому засіданні 01.09.2010 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»до Прокуратури Київської області про стягнення 4 034,34 грн. за неналежне виконання договору № 288 від 12.08.2004 про надання послуг електрозв'язку.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.06.2010 порушено провадження у справі № 50/372 та призначено її до розгляду на 12.07.2010.
Представник позивача в судове засідання 12.07.2010 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У судове засідання 12.07.2010 прибув представник відповідача та надав пояснення по справі, відповідно до яких визнає заявлені позовні вимоги, але посилається на відсутність бюджетних коштів для погашення боргу у зв'язку з недостатнім фінансуванням державою даних витрат.
В зв'язку з неявкою представника позивача, розгляд справи було відкладено на 28.07.2010.
В судове засідання 28.07.2010 з"явився представник позивача, надав пояснення по справі та подав клопотання про продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання. Представник відповідача не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 01.09.2010.
В судовому засіданні 01.09.2010 позивач надав докази сплати відповідачем суми основної заборгованості. Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
12.08.2004 між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(далі - підприємство зв'язку) та Прокуратурою Київської області (далі - споживач) був укладений договір про надання послуг електрозв'язку № 288 (далі договір), за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідач прийняти надані послуги та сплатити їх вартість відповідно до діючих тарифів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним договором щодо оплати наданих позивачем послуг, чим порушив договір та норми чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 2.1.1 договору підприємство зв'язку зобов'язалось забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а згідно з пунктом 3.2.8 договору споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.
Пунктом 4.5 договору встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з пунктом 4.9 договору нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.
У разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (пункт 5.8 договору).
Судом встановлено, що на виконання вказаного договору позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані послуги електрозв'язку за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 3 102,28 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.
До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 із змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг ”.
Відповідно до ст.ст.33, 36, 63 даного Закону послуги операторами зв'язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв'язку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Пунктом 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач у встановлений договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг не виконав.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Враховуючи те, що в судовому засіданні позивач подав належні докази сплати відповідачем основної суми боргу в розмірі 3 901,28 грн., провадження в цій частині підлягає припиненню.
Згідно з п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Розглянувши докази позивача про сплату відповідачем суми основного боргу, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 901,28 грн. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 344,52 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Згідно п. 5.8. договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад встановлений термін споживач(відповідач) сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Дії відповідача є порушенням вимог договору і це є підставою для застосування відповідальності за умовами договору (п.5.8.) та чинного законодавства, а саме стягнення пені.
В судовому засіданні 28.07.2010 відповідач просив зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій в порядку ч. 3 ст. 83 ГПК України. Відповідач просив врахувати критичну ситуацію з фінансуванням, що склалася в державному секторі економіки у зв'язку із світовою фінансовою кризою.
Відповідно до п. 3. ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п.2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань” від 29 квітня 1994 №02-5/293 вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила договір, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Дослідивши подані матеріали, суд вважає, що дане клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій нарахованих позивачем достатньо обґрунтоване та належно мотивоване, а тому, з урахуванням принципів розумності, справедливості, враховуючи критичну ситуацію з фінансуванням, що склалася в державному секторі економіки у зв'язку із світовою фінансовою кризою, суд приходить до висновку про зменшення розміру штрафних санкцій нарахованих позивачем, а саме підлягає стягненню пеня в розмірі 5,00 грн.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього понесені позивачем витрати пов'язані з інфляцією в сумі 27,77 грн. та 3% річних в розмірі 6,18 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 27,77 грн., та 3% річних у розмірі 6,18 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом Україна та ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 901,28 грн.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Прокуратури Київської області (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(02098, м. Київ, пр.-т. П.Тичини, 6; код 01184901) пеню в сумі 5 (п'ять) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 6 (шість) грн. 18 коп., індекс інфляції в сумі 27 (двадцять сім) грн. 77 коп., державне мито в сумі 99 (дев'яносто дев'ять) 62 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230 (двісті тридцять) грн. 49 коп.
4. Видати наказ.
5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Л.Д. Головатюк
Рішення підписане 14.09.2010