ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/33409.09.10
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
До Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет"
Про стягнення 27 410,57 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 -предст. (дов. у справі);
Від відповідача: Лисенко А.М. -предст. (дов. у справі);
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 25 958,23 грн. основного боргу, 1 130,17 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 322,17 грн. та судових витрат.
Ухвалою від 14.06.2010 порушено провадження у справі №47/334, розгляд якої призначено на 14.07.2010.
Ухвалою від 14.07.2010 розгляд справи, у зв»язку з необхідністю у витребуванні від сторін додаткових доказів, було відкладено на 28.07.2010.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2010, у зв»язку з необхідністю у витребуванні від сторін додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 09.09.2010. Також, цією ж ухвалою судом було задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду спору у справі №47/334 на більш тривалий термін, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України.
Представник позивача у судове засідання 09.09.2010 з»явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було поставлено відповідачу товар, який відповідачем був прийнятий, однак оплачений частково, у зв»язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що поставлений позивачем товар був оплачений відповідачем в повному обсязі, а поставки товару, які відбулися в 2009 році були позадоговірними, оскільки договір №78/68 від 03.03.2008 діяв до 31.12.2008, а тому, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості саме по названому договору.
У судовому засіданні 09.09.2010 представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
03.03.2008 між позивачем -Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, в якості постачальника та відповідачем -ДП «Гарантія-Маркет», в якості покупця, було укладено договір №78/68, відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов»язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, у відповідності до замовлень покупця поставити товар, а покупець зобов»язався в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації (п.1.1.), оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 45 днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару, якщо інше не передбачене договором (п.7.4.), даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008 (п.10.1.).
Відповідно до видаткових накладних №11914 від 12.02.2009 на суму 8 239,20 грн., №18436*/2 від 27.05.2009 на суму 4 213,77 грн., №18437*/2 від 27.05.2009 на суму 1 377,06 грн., №18438*/2 від 27.05.2009 на суму 152,82 грн., №19280*/2 від 03.06.2009 на суму 1 783,98 грн., №19281*/2 від 03.06.2009 на суму 3 978,99 грн., №19282*/2 від 03.06.2009 на суму 739,20 грн., №19 283*/2 від 03.06.2009 на суму 1 491,48 грн., №20185*/2 від 10.06.2009 на суму 4 424,16 грн., №20186*/2 від 10.06.2009 на суму 126,00 грн., №20187*/2 від 10.06.2009 на суму 750,48 грн., №20188*/2 від 10.06.2009 на суму 1 070,28 грн., які підписані уповноваженими представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця), посвідчені печатками останнього, загальна вартість поставленого позивачем товару склала 28 347,42 грн. При цьому, в усіх перелічених накладних вказана підстава поставки, а саме: договір №78/68 від 03.03.2008.
Відповідно до платіжних доручень відповідача, відповідач за поставлений позивачем товар оплатив 1 597 072,74 грн.
15.01.2010 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу про оплату заборгованості за вих.№05 від 15.01.2010, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист поштової установи за відповідну дату.
Як стверджує позивач у позовній заяві, на дату початку роботи по договору №78/68 від 03.03.2008 у відповідача існувала переплата за товар на суму 2 995,95 грн. Позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар на загальну суму 1 683 076,91 грн., який відповідачем був оплачений частково, на суму 1 597 072,74 грн., частково товар був повернутий відповідачем позивачу - на суму 57 049,99 грн., у зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 25 958,23 грн. основного боргу, 1 130,17 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 322,17 грн. та судових витрат.
Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач у позовній заяві стверджує, що на дату початку роботи (здійснення поставок) по договору №78/68 від 03.03.2008 у відповідача існувала переплата за попередньо поставлений товар на суму 2 995,95 грн., позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар по договору №78/68 від 03.03.2008 на загальну суму 1 683 076,91 грн., який відповідачем було оплачено частково, на суму 1 597 072,74 грн., частково товар був повернутий відповідачем позивачу - на суму 57 049,99 грн., у зв»язку з чим, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 25 958,23 грн. основного боргу (1 683 076,91 грн. за поставлений товар -1 597 072,74 грн. оплат відповідача -57 049,99 грн. повернений товар -2 995,95 грн. переплата відповідача), однак належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме: видаткових накладних на суму 1 683 076,91 грн., накладних на повернення товару на суму 57 049,99 грн., які підписані між сторонами та скріплені печатками останніх, позивач суду не надав, а тільки надав видаткові накладні на суму 28 347,42 грн. та виписки банку з особового рахунку позивача на суму 1 597 072,74 грн.
Крім цього, укладеним між сторонам договором №78/68 від 03.03.2008, а саме: п.10.1. цього договору, між сторонами погоджено, що даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008, а оскільки видаткові накладні по яким позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість датовані 2009 роком, то у позивача відсутні підстави посилатись на цей договір у позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог, так як вказаний договір припинив свою дію 31.12.2008. Статтею 22 ГПК України встановлено, що позивач, до початку розгляду господарським судом справи по суті, має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, а оскільки розгляд справи по суті розпочався 14.07.2010 (дата першого засідання), позивач не подав суду письмову заяву про зміну підстав позову в установленому законом порядку, як і не надав належних та допустимих доказів поставки відповідачу товару на суму 1 683 076,91 грн., накладних на повернення товару на суму 57 049,99 грн., які підписані між сторонами та скріплені печатками останніх, суд приходить до висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог (стягненні з відповідача на користь позивача основного боргу, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції), у зв»язку з тим, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами фактичну поставку товару на суму 1 683 076,91 грн., розмір наявної заборгованості та невірно визначено підставу позову.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову -на відповідача: при відмові в позові -на позивача; при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,-
1. В позові відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р.Станік
дата складання повного тексту рішення: 14.09.2010