ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/38513.09.10
За позовом Приватного підприємства «Зодчий»
до Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод»Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон»НАНУ
про розірвання договору
Суддя Літвінова М.Є.
Представники:
від позивача: Гороболис О.А. -предст. за довір. №б/н від 04.08.2010р.
від відповідача: Кириченко С.М. -предст. за довір. №005 від 30.07.2010р.
Рішення прийняте 13.09.2010р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 11.08.2010р. по 06.09.2010р., з 06.09.2010р. по 13.09.2010р.
В судовому засіданні 13.09.2010р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Зодчий»до Державного підприємства «Дослідний експериментально-механічний завод»Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон»НАНУ про розірвання Договору оренди нерухомого майна №39 від 01.03.2010р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди нерухомого майна №39 від 01.03.2010р. не виконав свої зобов'язання та не передав позивачу орендоване приміщення у строк встановлений Договором оренди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2010р. року порушено провадження у справі №35/385, розгляд справи призначений на 11.08.2010р.
В судовому засіданні 11.08.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні, а також були надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/385 від 21.07.2010р.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.08.2010р. проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього, а також представником відповідача були надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/385 від 21.07.2010р.
В судовому засіданні 11.08.2010р. на підставі ч.2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 06.09.2010р.
До початку судового засідання, через канцелярію суду, від позивача надійшли документи по справі.
В судовому засіданні 06.09.2010р.представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні останнього.
В судовому засіданні 06.09.2010р., на підставі ч.2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 13.09.2010р., для дослідження матеріалів справи та прийняття рішення у справі.
В судовому засіданні 13.09.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні надав оригінали документів для огляду суду та копії для залучення до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
01 березня 2010 року між Приватним підприємством «Зодчий»(надалі позивач) та Державним підприємством «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон»НАНУ (надалі відповідач) було укладено Договір оренди №39 нерухомого майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі ДП «Дослідний експериментально-механчний завод»НТАК «АЛКОН»НАН України (надалі Договір).
Відповідно до умов Договору (п.1.1.) орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно, відокремлена частину цеху, приміщення №26-27 площею 216,0 кв.м., розміщене за адресою: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2 на 1 поверсі, корп. №48, що перебуває на балансі ДП «Дослідний експериментально-механчний завод»НТАК «АЛКОН»НАН України.
Відповідно до п. 7.1.2. Договору, відповідач зобов'язаний передати в оренду майно згідно з цим Договором за актом приймання -передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором, а у разі оренди майна на строк не менше ніж три роки -після державної реєстрації Договору.
На виконання вказаних умов Договору між сторонами було укладено акт приймання -передачі орендованого майна від 01.03.2010р.
01.03.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду, відповідно до якої сторони домовились щодо перенесення строку прийняття орендарем орендованого приміщення з 01.03.2010р. на 01.04.2010р., у зв'язку з технічною неможливістю орендодавця у строк звільнити приміщення від стаціонарно встановленого обладнання сторони.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання та не передав орендоване приміщення позивачу в установлений Договором строк.
В зв'язку з наведеним та неможливістю фактичного використання орендованого приміщення позивач зазначив, що втратив інтерес відносно використання об'єкту оренди.
11.06.2010р. відповідачем було направлено позивачу угоду про розірвання Договору оренди №39 від 01.03.2010р.
Проте, 07.07.2010р. з боку відповідача надійшов лист (№11-10 від 29.06.2010р.) про відмову від розірвання Договору оренди та підписання направленої угоди.
Керуючись наведеними обставинами, п 10.6 Договору, ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального мана», ст. 651 Цивільного кодексу України, позивач просив суд розірвати Договір оренди №39 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.03.2010р.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог (відзив на позов).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Спірне приміщення є державним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно -правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість, двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є, зокрема, засноване на договорі, строкове, платне користування майном.
Відповідно до пп. 1, 3, 4 ст. 13 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Якщо орендодавець у строки і на умовах, визначених у договорі оренди, не передасть орендареві об'єкт оренди, орендар має право вимагати від орендодавця передачі об'єкта та відшкодування збитків, завданих затриманням передачі, або відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням договору оренди.
Орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.
Відповідно до п. 7.1.2. Договору, відповідач зобов'язаний передати в оренду майно згідно з цим Договором за актом приймання -передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором, а у разі оренди майна на строк не менше ніж три роки -після державної реєстрації Договору.
Відповідно до п. 5.1.2. Договору позивач зобов'язаний прийняте орендоване майно за актом приймання -передачі та використовувати це майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.
На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання -передачі об'єкту оренди від 01.03.2010р., який у відповідності до умов Договору є підтвердженням передачі орендованого майна.
У вищевказаному акті сторонами не було зафіксовано жодної причини на підставі якої, позивач не має можливості прийняти орендоване приміщення та здійснювати фактичне використання об'єкту оренди.
Твердження позивача відносно того, що відповідач не виконав передбачені Договором зобов'язання та на час розгляду справи в судовому засіданні не здійснив фактичної передачі об'єкту оренди є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.
Закон надає орендарю право, у разі затримки передачі об'єкту оренди з боку орендодавця, вимагати від останнього передати об'єкт оренди та відшкодувати завдані збитки.
В матеріалах справи не міститься жодного письмового звернення позивача до відповідача щодо вимоги передати об'єкт оренди відповідно до умов Договору.
Крім того, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що позивач позбавлений можливості вільного доступу до об'єкту оренди та використанню останнього за цільовим призначенням відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Отже, позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження істотного порушення умов Договору з боку відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не були надані суду належні та допустимі докази на підтвердження викладеного в позові.
За таких обставин позовні вимоги позивача про розірвання Договору оренди №39 від 01.03.2010р. є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 626, 628, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити в повному обсязі.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 14.09.2010р.