ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/34330.08.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо»
до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»
про стягнення 3 327, 52 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Басюк В.І. - довіреність № 1186 від 12.10.2009р.;
від відповідача: Соболєв А.Л. -довіреність № 2924-НЮ від 11.12.2009р.
Відкрите акціонерне товариство «Житомироблпаливо»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»про стягнення 3 327,52 грн. вартості втраченого вантажу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.06.2010р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30.08.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні 30.08.2010р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.08.2010р. проти заявлених позовних вимог заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
23.04.2010р. на адресу позивача по залізничній накладній № 52096068 надійшов вагон № 60426004, навантажений вугіллям марки ДГ 13-100, від ТОВ «Піліпромінвест», на виконання умов договору поставки № 40 від 04 січня 2007 року.
Виходячи зі змісту позовної заяви, на станції призначення Яблонець Південно-західної залізниці 23.04.2010р. було проведено комісійне перевантаження вагону № 60426004. При перевірці виявлено: за документом значиться вага нетто 70,0 т. Фактично виявилось недостача на 4 400 кг.
Згідно платіжного доручення № 5112 від 23.04.2010р. позивач в повній мірі здійснив оплату за поставлене вугілля.
Відповідно до розрахунку позивача ціна вугілля, недостача якого встановлена у вагоні № 60426004 складає 3 327,52 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно п. 11 ст. 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі-УМВС) кількість вантажу являється однією з основних умов угоди перевезення, без зазначення якої угода не може вважатись укладеною.
Про факт укладання угоди між вантажовідправником та перевізником свідчить залізнична накладна № 52096068 в якій зазначено, що вага вантажу у вагоні № 60426004 при відправці становила 70,0т.
Факт зменшення вантажу встановлений Комерційним актом АА № 035822 від 23.04.2010р., складений у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 22 УМВС залізниця, яка прийняла вантаж до перевезення по накладній УМВС, відповідальна за виконання угоди перевезення протягом усього шляху проходження вантажу до видачі його на станції призначення.
Відповідно до п. 2 пар 1 ст. 18 УМВС залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо під час перевірки та видачі вантажу вона проводить перевірку стану вантажу, його маси та кількості місць, а також наявності накладної та при цьому встановлює невідповідність між даними, вказаними в накладній та вантажем в натурі щодо найменування, маси, кількості місць вантажу, знаках (марках) та номерах місць вантажу, найменування одержувача та станції призначення.
При цьому відповідно до п. 7 пар 1 ст. 18 УМВС комерційний акт складається лише в тих випадках, якщо такі несправності могли трапитися виключно з моменту приймання вантажу до перевезення до моменту видачі його отримувачу.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Проте, відповідно до ч. 1 пар. 6 ст. 23 УМВС внесені відправником в накладну дані про масу вантажу можуть бути доказом, який свідчить проти залізниці, лише у випадку, якщо перевірка маси вантажу була проведена залізницею та відомості щодо маси вантажу внесені в накладну в графу «Маса в кг визначена залізницею»та підтверджені нею в графі «Штемпель станції зважування, підпис».
Додана до матеріалів справи копія накладної свідчить про те, завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника.
Отже, залізниця не приймала участі у визначенні ваги вантажу при його завантажуванні.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 22 ЦК України Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Виходячи з вищевикладеного, збитки -це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання та які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірною поведінкою боржника.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано доказів того, що нестача вантажу відбулась внаслідок дії відповідача.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивачем не доведено, що відповідачем порушено його права та охоронювані законом інтереси.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 3 327, 52 грн., завданих відповідачеві внаслідок перевезення вантажу відповідачем, не підлягають задоволенню, як такі, що не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 14.09.2010р.