ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
справа № 40/39514.09.10
За позовом Першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради
до 1.Севастопольської міської державної адміністрації
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Севпарктранссервіс»
про визнання договору від 10.03.10 удаваною угодою, недійсним та зобов'язання повернути земельні ділянки
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники:
від прокуратури: Цюкало Ю.В. за посвідченням.
від позивача: Чиркова О.М. за довіреністю № 03-15/1993 від 14.05.10.
від відповідача-1: не з'явився.
від відповідача-2: Теряєв К.В. за довіреністю № 2 від 09.09.2010р.
Обставини справи:
Перший заступник прокурора міста Севастополя звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до Севастопольської міської державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Севпарктранссервіс»про визнання договору від 10.03.2010р. про співпрацю у галузі облаштування місць паркування, укладеного між Севастопольською міською державною адміністрацією та ТОВ «Севпарктранссервіс»удаваною угодою, як таких що приховує договір оренди земельної ділянки, визнати договір від 10.03.2010р. про співпрацю облаштування місць паркування недійсним та зобов'язати ТОВ «Севпарктранссервіс»повернути Севастопольській міській раді зайняті земельні ділянки, визначені у додатку № 1 договору від 10.03.2010 про співпрацю у галузі облаштування місць паркування, укладеного між Севастопольською міською державною адміністрацією та ТОВ «Севпарктранссервіс».
В обґрунтування позовних вимог, прокуратура зазначає, що за результатами проведеної перевірки, встановлено, що 10.03.2010 року між Севастопольською міською державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Севпарктранссервіс»укладено договір про співпрацю у галузі облаштування місць паркування. За доводами органу прокуратури вказаний договір є удаваним правочином, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину а саме договору оренди земельної ділянки.
Ухвалою суду від 11.08.10 порушено провадження у справі № 40/395 за вказаним позовом та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.09.10
У судове засідання, призначене на 14.09.10, з'явилися представник органу прокуратури позивача та відповідача-2.
У судовому засідання представник органу прокуратури подав заяву про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог згідно якої просить суд визнати недійсним договір 10.03.2010 про співпрацю у галузі облаштування місць паркування, укладеного між Севастопольською міською державною адміністрацією та ТОВ «Севпарктранссервіс».
Крім того представник органу прокуратури підтримав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Севпарктранссервіс»здійснювати експлуатацію місць для паркування транспортних засобів у м. Севастополі, визначених у додатку № 1 до договору від 10.03.2010 про співпрацю у галузі облаштування місць паркування, укладеного між Севастопольською міською державною адміністрацією та ТОВ «Севпарктранссервіс».
Заслухавши пояснення сторін суд встановив, що ст. 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових коштів); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.
У відповідності до листа Вищого господарського суду, від 12.12.2006, № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», а також враховуючи роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 23.08.1994, № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюється на підставі доказів -фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.
При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.
В силу ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії.
Між тим, як вбачається із заяви органу прокуратури про забезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні подав суду письмові пояснення по суті заявлених вимог, що залучені до матеріалів справи.
Відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів у відповідача-1.
За результатами розгляду клопотання суд відмовив у його задоволенні.
Представником позивача у судовому засіданні усно заявлено клопотання про відкладення слухання у справі у зв'язку з наданням письмових пояснень по суті спору.
Враховуючи зазначене клопотання, неявку відповідача-1 у судове засідання та невиконання ним вимог ухвал суду виникла потреба у відкладенні слухання у справі.
Відповідно до ст. 77 ГПК України Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.
З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст.77, 86, ГПК України, суд -
1. Відкласти розгляд справи на 23.09.2010 о 14:55. Засідання відбудеться у залі судових засідань № 4.
2. Зобов'язати:
прокуратури направити заяву про зміну підстав позову на адресу відповідача-1
Відповідача-1 надати суду ґрунтовні письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини
Сторони надати свої пояснення стосовно заяви про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог.
3. Учасникам процесу направити для участі у розгляді справи своїх представників, повноваження яких повинні бути підтверджені належним чином оформленою довіреністю. У разі представництва інтересів сторони безпосередньої її керівником надати наказ, рішення, розпорядження, протокол про призначення тощо, які будуть залучені до матеріалів справи.
Суддя Пукшин Л.Г.