ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/22201.12.09
За позовом Шевченківської районної у м. Києві ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Логістик",
Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача: Синявська О.В. за довіреністю № 2670 від 03.12.2007.
від відповідача-1: Воронюк О.О. за довіреністю від 18.06.09, Станіцький В.В. за довіреністю від 18.06.09,
від відповідача-2: Марусиченко В.В за довіреністю № 6/1-161-001/58 від 10.06.2009,
Брали участь у судових засіданнях.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Шевченківської районної ради у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гермес-Логістик” про зобов'язання Відповідача виключити із статутного фонду гуртожиток по вул. Сім'ї Хохлових, 11/2 А (13) та передати до комунальної власності.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що в процесі приватизації майна торгівельно-виробничого колективного підприємства “Гермес” в порушення вимог ст. 3 Закону України “Про приватизацію державного майна” та ст.ст. 4,127-131 ЖК УРСР до переліку майна, що підлягає приватизації було включено гуртожиток по вул. Сім'ї Хохлових, 11/2. Відповідно до протоколу № 3 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ “Гермес” від 07.09.2007 було затверджено передавальний акт, що відображає перехід усіх майнових прав та обов'язків товариства до правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю “Гермес-Логістик” та вирішено реорганізувати ВАТ “Гермес” у ТОВ “Гермес-Логістик”.
Відтак Позивач вважає, що включення зазначеного гуртожитку до статутного фонду Відповідача призвело до зміни форми власності, що суперечило ст. 55 Закону України “Про власність”, що діяв на той момент та є порушенням чинного законодавства.
Ухвалою суду від 01.06.09 р. порушено провадження у справі №40/222 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено на 25.06.09 р.
У судовому засіданні 25.06.09 представник Відповідача надав відзив на позовні вимоги, що залучені до матеріалів справи, проти позову заперечував у повному обсязі.
Представник Позивача просив суд надати можливість для надання додаткових письмових пояснень позовних вимог, у зв'язку з чим у судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.07.09.
16.07.09 Представник Позивача подав заяву про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача -Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві та збільшення позовних вимог та просить суд зобов'язати Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві скасувати приватизацію ТОВ “Гермес-Логістик” в частині передачі до статутного фонду гуртожитку, розташованого у м. Києві по вул. Сім'ї Хохлових, 11/2 А (13), зобов'язати Відповідача виключити із статутного фонду гуртожиток по вул. Сім'ї Хохлових, 11/2 А (13) та передати до комунальної власності та визнати гуртожиток, розташований у м. Києві по вул. Сім'ї Хохлових, 11/2 А (13) комунальною власністю територіальної громади Шевченківського району м. Києва.
Крім того, 16.07.09 суд вирішив задовольнити клопотання представників сторін про продовження строків вирішення спору у справі та у відповідності до ч.4 ст. 69, ст. 86 ГПК України, прийняв відповідну ухвалу.
У судовому засіданні за клопотанням Відповідач оголошувалась перерва до 03.09.09.
Ухвалою суду від 03.09.09 прийнято заяву Позивача про збільшення позовних вимог, та залучено до участі у справі іншого відповідача - Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві (Відповідач-2 у справі), розгляд справи відкладено на 22.09.09.
У судовому засіданні 22.09.09, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про витребування додаткових доказів у відповідачів та відклав розгляд справи на 13.10.09.
У судове засідання 13.10.09 з'явилися представники Позивача та Відповідач-2. Представник Відповідача-2 на виконання вимог ухвали надав суду матеріали приватизаційної справи з приватизації майна торгівельно-виробничого колективного підприємства “Гермес”.
Відповідач-1 не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання про причини неявки суд не повідомив, що стало підставою у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладення розгляд справи на 27.10.2009.
27.10.09 у судовому засіданні оголошено перерву до 01.12.09 для виготовлення повного тексту рішення.
За таких обставин, розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва встановив.
За твердженням позивача, за матеріалами архівної справи, що зберігається у архіві відповідача 2, вартість гуртожитку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 11/2 врахована при визначенні розміру статутного капіталу правопопередникавідповідача-1. Відповідно до плану приватизації Торгово-виробничого колективного підприємства „Гермес” (правонаступником якого відповідач 1), затвердженого відповідачем-2 29 червня 1994р., вартість цілісного майнового комплексу, відображена в акті оцінки вартості об'єкта приватизації та становить 9387,0 млн. крб.
Посилаючись на перелік майна, що передано у власність відповідача-1, стверджує про облікування у зазначеному переліку зазначеного гуртожитку.
На думку позивача включення вартості спірних гуртожитку при визначенні розміру статутного капіталу відповідача-1 є безпідставним та таким, що не передбачено законодавством України. В обґрунтування, позивач посилається на ст.3 Закону України “Про приватизацію державного майна” в редакції яка діяла на масової приватизації гуртожитків, а саме - дія закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів.
За доводами позивача, відповідач-1 являється власником спірних гуртожитків неправомірно в обґрунтування, окрім наведеного, посилається на ст.ст. 4, 127-131 Житлового кодексу УРСР, Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” та доводить, що спірні гуртожитки не підлягали приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного майна”.
Відповідач-2 вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд їх задовольнити у повному обсязі. На думку відповідача-2 спірний гуртожиток передано у власність в процесі приватизації неправомірно.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення надані сторонами, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Наказом Фонду комунального майна Шевченківського району м. Києва від 28.06.94 №1172/01, прийнятого відповідно до ст.13 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” та постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку перетворення у процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства”, затверджено акт оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу ТВКП „Гермес” та план приватизації майна ТВКП „Гермес” на підставі протоколу засідання комісії з приватизації об'єкту.
Відповідно до наказу Фонду комунального майна Шевченківського району м. Києва від 28.06.94 №1232 „Про перетворення торгівельно-виробничого колективного підприємства „Гермес” у відкрите акціонерне товариство”, що прийнятий відповідно до постанови КМУ „Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства” від 07.12.92 №686, вирішено затвердити рішення комісії з приватизації про перетворення колективного підприємства „Гермес” у відкрите акціонерне товариство „Гермес”, п.2 встановлено, що АТ „Гермес” є правонаступником колективного підприємства „Гермес”, яке приватизується.
У подальшому ВАТ „Гермес” було перетворене у Товариство з обмеженою відповідальністю „Гермес-Логістик” та, відповідно до статуту ТОВ, затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 24.02.2009 №24/02-09, є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Відкритого акціонерне ото товариства „Гермес”.
Відповідно до переліку нерухомого майна, наданого відповідачем -2 на підтвердження права власності відповідно до наказу від 28.06.94 №1232, рішення засновників про створення ВАТ „Гермес” від 24.06.94 та плану приватизації, затвердженого Головою фонду комунального майна Шевченківського району від 24.06.94, у власність правопопередника відповідача-1 передано спірний гуртожиток.
Правопопередник відповідача-2, як орган приватизації, приймаючи рішення про приватизацію майна торгівельно-виробничого колективного підприємства „Гермес”, затверджуючи відповідними наказами акт оцінки вартості, план приватизації та рішення про перетворення торгівельно-виробничого колективного підприємства „Гермес” у акціонерне товариство, не мав право включати до складу майна, що приватизоване спірний гуртожиток, оскільки не володіло повноваженнями на вчинення таких дій.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державні органи приватизації діють на підставі законодавства України про приватизацію (ст. 7 Закону України “Про приватизацію державного майна”).
Згідно з ст. 3 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств”, в редакції, яка діяла на час приватизації, дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.
Виходячи з положень статті 4 Житлового кодексу Української РСР, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.
Статтями 127 - 131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 N 208, передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Враховуючи, що такі житлові будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх, тобто гуртожитки, слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.
Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, гуртожитки як об'єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".
Відповідно до частини 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків із наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.
Беручи до уваги норму ст. 127 ЖК УРСР гуртожитки віднесено до житлового фонду, що дає підстави вважати заявлені позивачем вимоги обґрунтованими в контексті норм Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Тобто органом приватизації, керуючись нормами Закону України “Про приватизацію державного майна”, вчинено дії без урахування спеціальних норм Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Зазначене дає підстави для задоволення судом позовних вимог з огляду на норми ст.ст.4,47 ГПК України.
З огляду на зазначене та, беручи до уваги визнання відповідачем-2 позовних вимог в цілому, керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Зобов'язати Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві (01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 26/4, ідентифікаційний код 21532540) скасувати приватизацію відкритого акціонерного товариства «Гермес»в частині передачі до статутного фонду гуртожитку, розташованого у м. Києві по вул. Сім'ї Хохлових, 11/2 А (13).
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Гермес-Логістик” (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 11/2, код ЄДРПОУ 01565023) виключити із статутного фонду гуртожиток по вул. Сім'ї Хохлових, 11/2 А (13) та передати його за актом приймання-передавання до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.
4. Визнати гуртожиток, розташований у м. Києві по вул. Сім'ї Хохлових, 11/2 А (13), комунальною власністю територіальної громади Шевченківського району м. Києва.
5. Стягнути з Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві (01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 26/4, ідентифікаційний код 21532540) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24, ідентифікаційний код 26077632) державне мито у розмірі 51,00 грн. (п'ятдесят одна грн. 00 коп.) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 156,25 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 25 копійок).
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гермес - Логістик” (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 11/2, код ЄДРПОУ 01565023) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24, ідентифікаційний код 26077632) державне мито у розмірі 51,00 грн. (п'ятдесят одна грн. 00 коп.) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 156,25 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 25 копійок).
4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.